Павел Скоропадский - Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Ярослав ПЕЛЕНСЬКИЙ (головний редактор), Лев БІЛАС, Генадій БОРЯК, Кирило ВИСЛОБОКОВ, Костянтин ГЛОМОЗДА. Євген ЗИБЛІКЕВИЧ, Богдан КОВАЛЬ, Олена ОТТ-СКОРОПАДСЬКА, Георгій ПАПАКІН, Христина ПЕЛЕНСЬКА, Віталій ПЕРЕДРІЄНКО, Руслан ПИРІГ, Олександр РУБЛЬОВ, Павло СОХАНЬ

Коментарі: Костянтин Гломозда, Руслан Пиріг, Олександр Рубльов; за участю: Костянтина Бондаренка, Федора Проданюка, Галини Сварішк Текстологічна редакція Віталія Передрієнка Редакція Тамари Санкович Технічна редакція Майї Притикіної Художнє оформлення Георгія Сергеєва Оригінал-макет Ярини Семеніхіної

Східноєвропейський дослідний інститут ім. В'ячеслава Липинського — українська наукова установа у Філадельфії (США), яка займається збереженням, дослідженням та виданням архівних матеріалів і наукових праць з історії, політології, культури України та східноєвропейських країн. Діяльність СЄДІ фінансується благодійними пожертвами української діаспори США і Канада. СЄДІ співфінансує видання цього тому спільно з фондом «Відродження» та Оленою Отт-Скоропадською.

Матеріали тому підготовлені на комп'ютерному обладнанні, наданому Інститутові української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Фондом Катедр Українознавства при Гарвардському Університеті (США). Програма українознавчих досліджень, фундатором якої є ФКУ, фінансується за рахунок благодійних пожертв українських громад США та Канади

© Інститут української археографії та джерелознавства

ISBN 5-7702-0845-7

ім. М. С. Грушевського НАН України, 1995 © Інститут східноєвропейських досліджень НАН України, 1995 © Східноєвропейський дослідний інститут ім. В. К. Липинського, 1995

Надруковано в Україні

Майже всі відомі нам спогади про українську визвольну боротьбу 1917–1921 років уже давно опубліковані. Найновішим додатком до надрукованих праць лього жанру, пов'язаних з відповідним періодом історії України, є нещодавно знайдені «Спомини» президента Української Народної Республіки Михайла Грушевськрго (1866–1934), що вийшли друком у Києві в 1989 році [1] Грушевський М. Спомини // Київ. -1989. - № 8. — С. 102–154; № 9. — С. 108–149; № 10.-С. 122–158; № И.-С. 113–155. . Винятком треба вважати відомі, проте досі повністю не опубліковані «Спогади» гетьмана Павла Скоропадського (16.V.1873. - 26.IV.1945). Це унікальне мемуарне джерело, яке має особливе значення для історії української революції і державного будівництва 1917–1921 років і, зокрема, Другого Гетьманату (29.IV. - 14.XII.1918), вперше друкується тут повністю.

Особливість «Спогадів» Павла Скоропадського полягає в тому, що воли висвітлюють епоху і Діяльність автора з відмінної порівняно з іншими зразками української мемуарної літератури політичної перспективи — з позицій поміркованого консерватизму, культурного і політичного елітаризму та аристократизму. Вони, є цінним документом історії також тому, що на відміну від української мемуарної літератури, яка традиційно розглядала проблему Української революції 1917–1921 років у статичний спосіб, їхній автор підходить до справи зі стратегічної, а, отже, динамічної перспективи професійного військовика-генерала. Написані безпосередньо після подій 1917–1918 років, «Спогади» вражають ясним, відвертим і недвозначним описом розвитку найважливіших аспектів діяльності Павла Скоропадського, насамперед як головнокомандувача 34-го корпусу російської імперської армії (згодом названого після його українізації Першим Українським Корпусом), а опісля як гетьмана України. Скоропадський підкреслює, що він хоче подати власне бачення подій свого часу так, як він сам їх розумів, а оцінка його доби — це справа майбутньої історичної науки: «Можливо, майбутнім історикам революції мої записки пригодяться. Прошу їх повірити, що все записане мною буде правильним, тобто я буду заносити так, як мені бачилось становище на даний час, а чи правильно я думав, чи неправильно — у цьому допоможе розібратися майбутнє» [2] Скоропадский П. Воспоминания: конец 1917 года по декабрь 1918 года. Цитую за другою редакцією «Спогадів», надрукованих у цьому томі (далі ССДР-3; пор. с. 47).