Перехопивши стійку ближче до середини, хлопець гепнув нею в обличчя потвори. Удар вийшов несильним, але достатньо болючим, бо Кацуро відсахнувся. Скориставшись цим, Тимур підсунув під японця коліно і відштовхнув його. Наступної секунди українець уже стояв на ногах. Його очі шалено палали.
Таке трапляється. Ми ж бо не знаємо самих себе. Навіть не здогадуємось про демонів, схованих у темних безоднях десь у серцях чи головах. Нудна робота в офісі, пласкі розваги, влаштоване життя вкривають багатокілометровою товщею спокійної води оте інше — дике, свавільне й жорстоке — Я . Без екстремальних умов воно може спати роками. Але іноді через смертельне приниження, стрес чи колосальне фізичне навантаження все міняється — звіряча суть ураганом проривається назовні.
Потвора накинулася знову, але Тимур уже був у драйві . (Щоб зрозуміти, що воно таке, достатньо подивитися ранні бої Майка Тайсона.) Він вистояв. Відкинув Кацуро Такеду і, замахнувшись по-бейсбольному широко, рубонув повітря металевою стійкою, мітячи точно в голову японцю. Поцілив у плече. Кацуро засичав, відповзаючи.
Тимур напосідав. Перед очима постала Аліна, Штаєрман, Кейтаро — все те, що він ненавидів у той момент. Хлопець двічі поспіль зацідив потворі ногою в живіт, примусивши опустити руки і відкрити голову.
Саме цього він і чекав. Наступний удар прийшовся точно у скроню. Ноги Кацуро засмикались. З рота потекла кривава слина. Японець спробував підвестись, але не зміг.
Пелена люті заслала Тимурові очі. Звідкілясь узялися сили і він почав наносити важкі удари. Він бив, бив, бив і бив. Молотив оскаженіло, навідліг, навіть не усвідомлюючи, що весь час кричить, аж захлинається.
Тимур вгамувався тільки тоді, коли голова японця перетворилась на омитий кров’ю мішок із кістьми. Шал вивітрився так само швидко, як і прийшов. Знесилений Тимур упав на найближчий стілець, упершись лобом об ліву руку, а правою стискаючи заляпану мізками і обліплену рудувато-чорним волоссям стійку від офісного стільця.
Тимур так і сидів, коли в лабораторію, тримаючи перед собою рушницю, ввалився Ріно.
— О, мій маленький український ніґере, — зрадів здоровань. — А я вже думав, що ці вилупки замордували тебе.
Ступивши кілька кроків, амбал помітив розпростерте тіло Кацуро Такеди.
— Япошка?.. Хто це його так? — побачивши заквацяний продовгуватий брус, який Тимур не випускав з рук, Ріно Хедхантер роззявив рота: — Розтуди мою матір, це ти його? — А потім, посміхнувшись: — Я завжди знав, що з тебе вийдуть люди, фелла!
Хлопець ледь зашарівся:
— Бейсбол у моїй країні якось не прижився. Зате бейсбольні битки користуються незмінною популярністю.
По дорозі до житлової будівлі Хедхантер розказав про напад ботів, а також про те, чим він закінчився. Тимур слухав, не коментуючи. Почувався спустошеним. Він не мав сил радіти з того, що програма запрацювала.
О 10:04, коли повітряний танкер «KC-130 Hercules» відірвав шасі від злітної смуги, Тимур причвалав до кімнати відпочинку і відключився. Заснув міцним непробудним сном. Він не чув, як Ріно та Лаура стягають ботів у підвал «DW»-блоку. Його не розбудило навіть волання Алана, коли південноафриканець та француженка вправляли інженеру вибите коліно.
Понеділок, 31 серпня, 11:57 (UTC –6)
Авіабаза «Уайтмен»
3 км на південь від містечка Кноб-Ностер, Міссурі, США
— Злітаємо на ста двадцяти [114] Ідеться про швидкість, за якої відбудеться відрив літака від землі. 120 вузлів = 222,4 км/год.
? — спитав Ентоні, повернувши квадратну голову з химерно випнутим підборіддям до керівника операції.
Майор Хетуей зиркнув на аркуш, де прикинув необхідну для поточної завантаженості літака швидкість зльоту, і кивнув:
— Підтверджую, 120, — попри повну автоматизацію «В-2», майор мав звичку перевіряти все вручну. — Йдемо на номінальному?
Пілот заперечно мотнув головою:
— Майоре, не потягнемо.
— Гаразд, Ентоні, ставимо злітний, — всміхнувся Роберт Хетуей.
— Окей, є злітний [115] Офіцери між собою визначають, на якому режимі будуть злітати: номінальному (режим повної нефорсованої тяги двигунів, зазвичай використовується, коли літак неповністю завантажений) чи злітному (режим роботи двигунів, що забезпечує максимальну потужність та тягове зусилля).
.
— Нуль-нуль-сороковий, ворушіться, — підхльоснув диспетчер, — генерал нагадує, що ви вибиваєтесь з графіка на цілу хвилину.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу