Ден Браун - Точка Обману

Тенч рішуче похитала головою:

— Ні, президент і сам щиро вірить у можливості НАСА. І рішення він ухвалює цілком самостійно.

Секстон не вірив власним вухам. Він щойно надав радниці шанс виправдати президента, узявши на себе частку провини за фінансування космічної агенції. А натомість вона відбила м’яча у бік Герні. «Президент сам ухвалює рішення». Невже Тенч вирішила дистанціюватися од виборчої кампанії, що пішла шкереберть? Нічого дивного. Адже коли пил осяде, Марджорі Тенч доведеться підшукувати собі роботу.

Протягом наступних декількох хвилин сенатор Секстон і старший радник президента Марджорі Тенч обмінювалися репліками, немов ударами на тенісному корті. Тенч спробувала було змінити тему, але сенатор не піддався, знов повернувшись до бюджету НАСА.

— Сенаторе, прагнучи урізати бюджет НАСА, ви уявляєте собі, скільки робочих місць втратить наша країна? — Радниця висунула сильний аргумент. — Причому не просто робочих місць, а таких, що вимагають найвищої кваліфікації, довгих років навчання і наукової роботи!

Секстон ледь не розсміявся просто в обличчя Марджорі Тенч. Невже це і є найрозумніша голова у Вашингтоні? їй не завадило б дещо почитати про демографічну ситуацію в країні. Фахівці з високих технологій становили лише крихітну частку «блакитних комірців».

Секстон навіть надувся від усвідомлення власної значущості.

— Тут ідеться про мільярди, які можна зекономити, Марджорі. І якщо врешті-решт купці вчених з НАСА доведеться сісти у свої «мерседеси» і відвезти свої такі потрібні знання в якесь інше місце, то так тому й бути. Я маю намір твердо дотримуватися своєї позиції відносно витрат НАСА.

Марджорі Тенч замовкла, ніби намагаючись оговтатися від цього останнього стусана.

Ведучий не витримав.

— Що скажете на це, міс Тенч? — підохотив він.

Помовчавши, вона відкашлялася і заговорила:

— Певно, я просто дуже здивувалася, почувши, що пан Секстон має намір виставити себе таким твердолобим супротивником космічної агенції.

Секстон примружився. «Добре, люба, продовжуй у тому ж дусі!»

— Я зовсім не проти НАСА, і я не згоден з подібним звинуваченням. Я лише стверджую, що бюджет агенції є яскравим прикладом бездумних, непотрібних витрат, які підтримує нинішній президент. НАСА заявила, що може збудувати корабель багаторазового використання вартістю п’ять мільярдів доларів. Насправді він обійшовся у дванадцять мільярдів. Потім вона запевняє, що може побудувати космічну станцію за вісім мільярдів. Зараз у неї вже вкладено сто мільярдів.

— Америка тому і лідирує, — заперечила радниця, — що ми не боїмося ставити перед собою великі цілі й досягати їх навіть за складних обставин.

— Ця риторика у дусі національної гордості зовсім мене не вражає, міс Тенч. За останні два роки НАСА уже в три рази перевищила свій бюджет. А потім, підібгавши хвоста, приповзла до президента, щоб випросити додаткові суми... Якщо ви хочете говорити про національну гордість, краще подумайте про хороші, оснащені всім необхідним школи. Згадайте про охорону здоров’я нашого населення. Про тих розумних діток, які підростають у країні рівних можливостей. Ось на що повинна спиратися національна гордість!

Тенч кинула на опонента розлючений погляд:

— Чи можу я поставити вам пряме запитання, сенаторе?

Секстон нічого не відповів. Він просто чекав продовження.

Марджорі заговорила поволі, з несподіваним сарказмом, ретельно добираючи кожне слово:

— Сенаторе, якби я сказала вам, що ми не в змозі досліджувати космічний простір, витрачаючи менші кошти, аніж ті, які НАСА одержує зараз, ви б виступили із законодавчою ініціативою повністю відмовитися від космічної агенції?

Запитання прозвучало так, наче на коліна сенатору впав величезний кругляк. Можливо, Тенч не так вже й дурна? Приспала пильність опонента й одразу ж поставила перед ним пряме запитання, що вимагало однозначної — так чи ні — відповіді. Аби пихатий сенатор раз і назавжди визначив свою позицію.

Секстон інстинктивно спробував відступити:

— Не сумніваюся, що за умови належного керівництва НАСА стане спроможною продовжувати свої дослідження зі значно меншими витратами, ніж ті, які ми бачимо зараз...

— Сенаторе Секстон, відповідайте, будь ласка, на запитання. Дослідження космосу — справа небезпечна й дорога. Дуже схожа на конструювання й будівництво пасажирського літака. Треба або робити його як слід, або не робити взагалі. Бо ризик аж надто великий. Тому повторюю своє запитання: якщо ви станете президентом і опинитеся перед необхідністю ухвалити рішення — продовжувати фінансувати НАСА на нинішньому рівні чи ж повністю скасувати космічну програму, — то який варіант ви оберете?