Ден Браун - Точка Обману

Необхідно усунути будь-який ризик. Ніколи не поспішай.

Він вирішив змусити Толланда виконати операцію зі звільнення напарника. Щоб убезпечити себе від несподіванки, Дельта-Один вдався до перестраховки, відомої в його роботі під назвою «біологічна застава».

Використовуй своїх ворогів одне проти одного. Дельта-Один крутнувся і націлив автомат на обличчя Рейчел, зупинивши його за якихось кілька дюймів від її лоба. Рейчел заплющила очі, і Дельта-Один помітив, як стиснувся кулак Толланда від безсилої люті.

— Міс Секстон, піднімайтеся, — скомандував Дельта-Один.

Вона підвелася.

Міцно притиснувши автомат до її спини, Дельта-Один провів Рейчел до переносного алюмінієвого трапа, що вів нагору «Тритона» з його тильної частини.

— Піднімайтеся і ставайте нагорі батискафа.

На обличчі Рейчел з’явився переляканий і розгублений вираз.

— Робіть, що вам сказали, — скомандував спецназівець.

Коли Рейчел піднімалася алюмінієвим трапом на «Тритон», їй здавалося, що її оточує кошмар. Вона зупинилася на вершечку трапа, не маючи бажання переступати через прірву, яка відділяла її від підвішеного батискафа.

— Залізайте на батискаф, — наказав їй військовик, повернувшись до Толланда і націливши на нього автомат.

Перед Рейчел у пазурах «Тритона» висів військовик; він поглянув на неї і завовтузився, скривившись од болю і, вочевидь, передчуваючи момент, коли його звільнять. Рейчел поглянула на Толланда, якому Дельта-Один тепер приставив автомат до голови. Залізайте на батискаф. Вона не мала вибору.

Відчуваючи, немов підходить до краю каньйону, Рейчел ступила на кожух двигуна — маленький плаский майданчик позаду куполоподібного вікна. Сам батискаф висів над лядою. Підвішений на лебідці дев’ятитонний батискаф ледве зреагував на прихід Рейчел. Гойднувшись на якихось кілька міліметрів, він знову завмер, відновивши рівновагу.

— А тепер до справи, — скомандував спецназівець Толланду. — Підійдіть до панелі й зачиніть люк.

Толланд, супроводжуваний іззаду військовиком, почав наближатися до панелі керування. Злегка уповільнивши крок, він пронизливо поглянув на Рейчел, і їй здалося, що він хоче передати якесь таємне повідомлення. Толланд глянув просто на неї, а потім униз, на відчинений люк у горішній частині підводного апарата.

Рейчел поглянула вниз, куди показував очима Толланд. Люк у неї під ногами був відкритий, і крізь круглий отвір виднілася одномісна кабіна. Він хоче, щоб я стрибнула туди? Побоюючись, що вона неправильно його зрозуміла, Рейчел знову перевела погляд на Толланда, який уже майже дійшов до панелі керування. Толланд зустрівся з нею очима. Цього разу він сказав самими губами: «Стрибай усередину! Негайно!»

Краєм ока Дельта-Один побачив, як поворухнулася Рейчел, і, крутнувшись на п’ятах, інстинктивно відкрив вогонь, та Рейчел уже опинилася всередині, ледь уникнувши зграї куль, що про-свистіли у неї над головою. Кулі, викресавши іскри з кришки люка, штовхнули її донизу, і вона гучно зачинилася за Рейчел.

Толланд, щойно відчув, що автомат більше не впирається йому в спину, вирішив діяти. Він пірнув ліворуч, убік від ляди під батискафом, упав на палубу і кілька разів перекрутився, у той час як військовик рвучко обернувся до нього і полосонув чергою з автомата. Кулі вдарилися позаду Толланда, який встиг сховатися на кормі за якірний барабан — величезний, оснащений двигуном циліндр, на який намотувалися кілька тисяч футів сталевого ланцюга, до якого кріпився якір.

Толланд придумав план і мав діяти швидко. Коли спецназівець кинувся до нього, він швидко вхопився обома руками за фіксатор якоря і різко смикнув його донизу. Тієї ж миті циліндр почав розмотувати сталевий ланцюг, і «Гоя» смикнулася у сильній течії. Від її різкого ривка усе на палубі гойднулося вбік. Судно ще раз сіпнулося, вирівнюючись за течією, а барабан розмотував ланцюг дедалі швидше.

«Давай, крихітко, давай!» — підбадьорював його Толланд.

Спецназівець відновив рівновагу і знову кинувся до Толланда. Почекавши, коли той опиниться максимально близько до нього, Майкл напружився і щосили рвонув важіль назад, угору, заблокувавши механізм. Ланцюг аж забринів від сильного натягу; корабель різко зупинився і затремтів усім корпусом. Усе на палубі полетіло догори ногами. Військовик біля Толланда заточився і впав навколішки. Пікерінга відірвало від поруччя і кинуло на палубу. А «Тритон» гойднувся, наче маятник, на своєму тросі.