Юрій Усиченко - Вулиця Без світання

Опівночі Павлюк вийшов. Повернувся з пласким металевим футляром. Нахилившись до чадної лампи, просунув у вушка на краях футляра міцну тясьму, повісив футляр на шию. Дем'янко зрозумів: у ньому документ.

— Пора, — сказав Павлюк. — Проклятий місяць. Ясно, як удень. — Повернувся до Дем'янка — Викиньте все це в каналізаційну трубу.

Убогі манатки житла Тимошкова полетіли в смердючий колодязь.

Нарешті, вирушили в дорогу. Добралися до місця, яке Тимошков приглядів ще раніше. Тут стіна, що оточувала порт, робила виступ, за яким можна було сховатися від сторонніх очей. Павлюк і Дем'янко висадили свого кволого супутника на гребінь стіни. Він глянув униз. Нікого. Подав руку Павлюкові, а коли той опинився поруч, разом витягли Дем'янка, і всі троє зіскочили із стіни.

Постояли, прислухалися. Від причалу, де розвантажували «Генерала Гранта», долинали гуркіт лебідок, дзвінкі голоси.

Переконавшись, що небезпеки нема, рушили далі: Павлюк попереду, за ним — Тимошков, позаду — Дем'янко.

Перетнули залізничне полотно, ступили на причал. Він увесь був завалений товстими колодами. Прохід між ними тягнувся паралельно причалу, лише в кінці повертав просто до води.

Дем'янко обігнав Тимошкова і пішов зразу за Павлюком.

— Куди ви? — засичав Тимошков. — Не лізьте наперед.

— Цсс! — цикнув на нього Дем'янко. — Потім поясню.

Обіцянки він так і не виконав.

Коли Павлюк повернув за ріг, перед ним виросли троє з автоматами наперевіс. В ту саму мить хтось стрибнув зверху, притиснув до землі Тимошкова.

— Стріляйте, Дем'янко! — крикнув Павлюк, сподіваючись у загальному сум'ятті сунути руку за пазуху і включити механізм, який спалить документ. — Стріляйте!

— Моє прізвище не Дем'янко, а Данилко, — не без іронії пояснив молодий чоловік, тримаючи Павлюка за руки і не даючи йому поворухнутись. — Вийміть у нього з-під сорочки футляр, товаришу Воробйов. Список зрадників там.

Скорцені— гітлерівський диверсант, який під час другої світової війни організував викрадення Муссоліні, взятого у полон військами союзників.

УПА— так звана «Українська повстанська армія» — націоналістична бандитська зграя, рештки її деякий час після війни чинили розбій на території західних областей України.