Володимир Богомолов - У серпні сорок четвертого...

І наступної миті, спостерігаючи далі, як Альохін намагається розв'язати вузол на шворці, Анікушин, засліплений обуренням, гнівом і неприязню до особістів, зробив те, чого робити йому було аж ніяк не слід: переступив праворуч і опинився таким чином між перевірюваними і засідкою…

ЗАПИСКА ПО «ВЧ»

«Повітря!!!

Всім органам «Смерш» фронтів і військових округів Європейської частини країни.

ГУКР «Смерш» активно розшукує особливо небезпечного терориста, резидента-вербувальника німецької розвідки, важливого державного злочинця Міщенка Івана Григоровича, він же Томчук Сергій, він же Перепелицин Микола Васильович, він же Кизимов Андрон Савелійович, він же Семенов Олексій, він же Панченко Федір, він же Воробйов Олексій Максимович, він же Петрицький Василь, він же Захаров Іван, він же Рева Михайло Миколайович, він же Смирнов Анатолій, він же Навроцький Леонтій Іванович, можливі й інші прізвища, імена й по батькові, агентурні клички «Бебі», «Жокей», «Хунхуз», «Гладіатор», «Динаміт», 1905 року народження, родом із м. Сальська Ростовської області, росіянин, із козаків, син крупного землевласника, осавула царської армії.

В 1919 році емігрував з батьками в Маньчжурію. У п'ятнадцять років поступив до молодіжної організації Харбінського філіалу РЗВС [57] РЗВС — Російська Загальновійськова спілка — емігрантська білогвардійська організація з центром у Парижі. Виконувала шпигунські, диверсійні й терористичні завдання іноземних розвідок. Великий філіал РЗВС був у Маньчжурії. , де пройшов військово-спортивну підготовку. Після загибелі під час перестрілки із радянськими прикордонниками батька дав на клинку публічну клятву помсти. З дев'ятнадцяти років активно бере участь у ворожих діях проти Радянської держави.

В 1924–1930 рр. в складі білокитайських банд і невеликих груп понад двадцять разів проникав на територію Радянського Далекого Сходу із завданнями диверсійного, терористського, а також кримінально-контрабандистського характеру. У травні 1929 року брав участь у провокаційному нападі на радянське консульство в Харбіні, в дальших збройних наскоках на КСЗ [58] КЗС — Китайська східна залізниця. У 1924–1935 роках належала на паритетних началах Радянському Союзові й Китаєві. , в підпалах та вбивстві радянських службовців.

З 1931 року співробітничав з японцями, того ж року одним із перших вступив до ВФП [59] ВФП (Всеросійська фашистська партія) — назва Російської фашистської спілки (РФС) з 1931 р. по липень 1937р. .

У 1933 році, під час чергової ходки на територію СРСР, переслідуваний прикордонниками, зробив сімсоткілометровий перехід тайгою. При цьому, втопивши при переправі зброю й харчі, убив наймолодшого члена своєї групи, м'ясом якого разом із рештою харчувався протягом двох тижнів.

Усього в 1924–1938 рр. понад сорок разів проникав на територію Радянського Далекого Сходу. Білокитайцями та японцями неодноразово винагороджувався; в дарунок від Чан Кайші дістав чистокровного арабського скакуна; мав рахунки в міжнародних банках Шанхая і Гонконга. Підтримував особисті контакти з керівниками білогвардійської еміграції в Маньчжурії, генералами Семеновим і Власьєвським, князем Ухтомським та головою РФС [60] РФС — Російська фашистська спілка (до 1937 року — Всеросійська фашистська партія) — функціонувала в Маньчжурії з 1931 р. по 1943 р., неофіційно — до 1945 р. Родзаєвським.

1934 року Верховним судом СРСР оголошений поза законом.

У 1938 році, не поладнавши з японцями, встановив контакт з резидентом німецької розвідки в Харбіні, німецьким віце-консулом Гансом Ріке. Того ж року, показуючи свої агентурні якості, нелегально перетнув територію СРСР і Польщі, перейшовши три кордони, опинився в Німеччині, куди згодом перебралася з дітьми і його дружина Ізольда, дочка одного з керівників білоеміграції генерала Кислицина.

В 1938–1939 рр. пройшов п'ятнадцятимісячну перепідготовку в Берлінській школі німецької розвідки; на заняттях з'являвся тільки в масці.

В 1940 році абвером тричі перекидався на територію Радянського Союзу, здійснив тривалі півтора-двомісячні маршрути в райони Центрального Уралу, Москви та Північного Кавказу.

В січні-травні 1941 року під виглядом капітана органів НКВС, що перебуває у відрядженні, фланерував містами, гарнізонами і залізничними вузлами Прибалтійського й Західного особливого військових'округів, збираючи відомості про дислокацію, чисельність, пересування та боєготовність радянських військ.