Андраш Беркеші - Агент №13

Здесь есть возможность читать онлайн «Андраш Беркеші - Агент №13» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1975, Издательство: Радянський письменник, Жанр: Шпионский детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Агент №13: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Агент №13»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Андраш Беркеші — один із популярних сучасних угорських письменників. Його перу належать такі відомі українському читачеві твори, як «Осіння негода», «Після негоди», «Списники». В останньому романі «Агент №13» розповідається про боротьбу угорського народу проти проникнення в країну ворожої ідеології. Події відбуваються в районі озера Балатон у кінці 60-х років.
Угорські офіцери внутрішньої служби Шалго, Кара та інші з допомогою і при підтримці місцевого населення розкривають злочинні наміри західної агентури, запобігають ідеологічним диверсіям, спрямованим проти соціалістичного ладу Угорської Народної Республіки.

Агент №13 — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Агент №13», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Вважайте, що я дав вам по морді, — сказав Шалго, — бо та стара карга — моя дружина.

— Вибачте, пане.

— А хто така Сільвія? — раптом спитав Шалго.

— Не знаю, пане, — знизав плечима Герцог.

Старий глянув на Єллінека.

— Здається, таку назву дали операції Меннела, — сказав блондин. — Так, по-моєму, казав Шлеззіг.

— Хто ж убив Віктора Меннела?

Обоє перезирнулися.

— Я не знаю, — відповів Герцог. — Але після всього, що сталося, не виключено, що це справа Брауна.

Перед тим, як заїхати за Фелмері, Шалго сказав Балінтові, щоб якомога скоріше повернувся з Пешта і що він подзвонить полковникові, як тільки виїдуть з двома злочинцями. Арештовані сиділи в наручниках на задньому сидінні. З ними був ще один із слідчих.

— Я одержав остаточний аналіз відбитків пальців, — сказав старому Белінт. — Аналіз підтверджує наше припущення, що Меннела вбив той німець, що втік двадцятого липня. — Прізвища він не назвав, помітивши, що Герцог і Єллінек уважно прислухаються.

— А яке відношення мають до цієї справи відбитки пальців? — спитав Шалго.

— На машині Меннела і не тільки на кузові, а й на щитку приладів, на сидіннях та в багажнику знайдено сліди пальців невідомої особи.

— Може, то якийсь механік наслідив?

— Тоді яким чином цей механік міг потрапити до кімнати Меннела? Такі ж відбитки знайдено і там. Отже, вбивця, оглянувши машину, шукав щось і в кімнаті Меннела.

— Це й справді цікаво, — сказав Шалго. — А відбитки пальців сім'ї Таборі ти взяв?

— Аякже. Вони не тотожні. Не сходяться і з відбитками Гейзи Салаї. Певно, не він убивця.

— А хто, на твою думку?

— Той, що втік двадцятого. Я певний цього.

— Це ще треба довести, — проказав старий. — Повідомте інтерполіцію. Можливо, ти й правий.

Фелмері уже чекав на машину перед дачею, схвильований, наче школяр перед екзаменом. Він радісно повідомив, що розмовляв по телефону з полковником Карою і той розпорядився, щоб Балінт супроводжував Герцога та Єллінека в Пешт, а Фелмері залишиться, бо, можливо, Шалго потребуватиме допомоги. Прізвища агентів уже передано по телексу, але Балінту потрібно взяти з собою оригінал списка.

Шалго теж був радий рішенню полковника, бо за цей час уже встиг полюбити лейтенанта.

Фелмері передав майору конверт, і вони попрощалися.

— Повернусь не пізніше, як завтра увечері, — сказав на прощання Балінт.

Шалго і Фелмері сиділи на терасі, не запалюючи світла. З боку готелю вітер доносив уривки ніжної мелодії. Вогник сигарети час від часу освітлював обличчя старого. Ліза теж вийшла на терасу і, важко зітхнувши, сіла поруч.

— Чи не час вам уже на бокову? — запитала.

— Ще рано, — відповів Шалго. — Ну, чим закінчилася твоя розмова з дівчиною?

Фелмері чекав на це запитання. Йому теж не терпілося поскоріше поділитися своїми враженнями.

— Усе гаразд. Мені вдалося її переконати.

— Чому ж досі мовчали? — докірливо сказала Ліза. — Ну, розказуйте!

— Ну й важко було! Отой панічний страх, упередження… Просто не вкладається в голові, що таке може бути в людини.

— Вступ у тебе чудовий, — пожартував старий: після серії невдач у цій справі йому не терпілося довідатись, що нового скаже лейтенант.

Фелмері розповів усе, що почув від Ілонки.

— О, це вже щось є, — повеселішав Шалго. — І то немало! — Старий на хвилину замислився, упорядковуючи думки. — Отже, — тихо, ніби сам до себе сказав, — Меннел обмовився дівчині, наче вранці має з кимось зустрітися.

— Так. Більше він нічого не говорив. Не сказав і того, де і з ким призначено зустріч. Хоч те свідчить, що мав стрітися не з Казимиром.

— Цікаво, чи є якийсь зв'язок між вітальною листівкою, надісланою Салаї, і ранковою зустріччю Меннела з тим незнайомцем? — спитав Шалго.

— Салаї, звичайно, бреше, — рішуче відповів лейтенант;— Я певен, він розкаже незабаром правду. А якої думки ви про оту пічну прогулянку в Фюред?

— Це дуже цікаво, — вставила Ліза. — Меннел був у Фюредї, Губер теж. Навіть двічі їздив туди. Гадаю, то не випадковість.

Вітер змінив напрямок, в обличчя їм повіяло теплом. Оркестр у готелі замовк, запала глибока тиша. Шалго подивився на вікна вілли Таборі. Крізь опущені штори пробивалося жовтувате світло. «Фюред, — міркував він. — Яке відношення Балатонфюред має до вбивства? Звичайно, якщо припустити, що Гейза Салаї був зв'язаний з Меннелом раніше, то поїздки німця можна пояснити його бажанням зустрітися я інженером. А коли з тим не пощастило, довелось надіслати листівку поштою. Хоч листівку відправлено з Пешта п'ятнадцятого, а Меннел саме в той день прибув у готель «Ройяль». На жаль, на поштовому штемпелі не зазначається година подачі. Міг її відправити і сам Меннел. Дивно тільки — вони зустрічалися дев'ятнадцятого ввечері. Німець знав, що Салаї в Емеді. Отже, в другій половині ночі він усе-таки не міг з ним зустрітися у Фюреді. Він зустрівся з кимось іншим…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Агент №13»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Агент №13» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Андраш Беркеши
libcat.ru: книга без обложки
Андраш Беркеши
Андраш Беркеши - Перстень с печаткой
Андраш Беркеши
Андраш Беркеши - ФБ-86
Андраш Беркеши
libcat.ru: книга без обложки
Андраш Тотис
Андраш Беркеші - Списоносці
Андраш Беркеші
Андраш Беркеши - Последний порог
Андраш Беркеши
Андраш Беркеши - Стать человеком
Андраш Беркеши
Андраш Беркеши - Друзья
Андраш Беркеши
Отзывы о книге «Агент №13»

Обсуждение, отзывы о книге «Агент №13» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x