Андраш Беркеші - Списоносці

Магда вдавала, що це їй не подобається.

— Акоше, ви не танцюєте зі мною і кавалера забираєте…

— Незабаром я поверну його тобі цілісіньким. Капітан поцілував руку Магді.

— Баронесо, я — солдат і мушу скорятися наказам.

— Ви, милий Капоші, такий, як і інші вояки, — відказала Магда, і мені здалося, що вона незадоволено глянула нам услід.

Ми сіли один проти одного. Із саду линула тиха музика, чути було веселий сміх.

— Коньяк? Вишнівка? — питав я.

— Мабуть, коньяк, — посміхнувся Капоші.

Його усмішка приваблювала щирістю і дитячою безпосередністю. Не знаю чому, але він викликав у мене заздрість.

Мимоволі я порівнював себе з Капоші. На жаль, довелося визнати, що порівняння з цим самовпевненим струнким юнаком не на мою користь.

— Слухаю, пане майор, — сказав капітан після того, як ми вихилили чарки.

— Я хочу познайомитися з тобою ближче. Розкажи щось про себе.

Капоші знав, що я працюю у розвідці.

— Що це, допит судового слідчого? — посміхнувся він.

— Ні, ні.

— Особливо розповідати нічого, бо я не так уже багато прожив.

— Але траплялися цікаві випадки і в твоєму короткому житті. Може, в тебе є якісь плани, думки.

Обличчя Капоші стало серйозним.

— Є. До того ще й немалі плани. — Тут очі мого співбесідника якось дивно заіскрились. — Є в мене плани, пане майор, — додав Капоші. Потім наповнив чарку і одним духом випив її. — Тобі, мабуть, відомо, пане майор, що сталося з моїм батьком?

Я кивнув головою.

— По-перше, я хочу достойно помститися за батька. Ти, звичайно, знаєш і про те, що землю моїх предків відібрано?

— Знаю.

— Так от до моїх планів входить також повернення тієї землі.

— В тебе є якісь конкретні думки щодо здійснення своїх планів?

— Ціла тисяча. Я ночами обмірковую свій план. Але є в мене одна вимріяна ідея. Якщо не втомлю тебе, можу розповісти.

— Розповідай.

— Думаю демобілізуватися, продати своє майно, в мене його тисяч на п'ять гольдів, і поїхати в Чехословаччину, там організувати з поневолених угорців загони вільних бійців і битись доти, доки не повернемо свої відірвані землі.

— На тому боці в тебе є приятелі? — перебив я.

— Є. І тобі, пане майор, скажу, що я з ними підтримую зв'язки. Якщо уряд не дбає про наші інтереси, нам треба про них дбати самим.

— А якщо дбає, любий Казмере?

— Я не помічаю цього.

— А якщо помічав би?

— Я був би дуже радий і всіма силами підтримував би його…

Цього було досить. В Титуса я попросив дозволу завербувати капітана. Але він не поспішав з відповіддю. Тоді я почав гаряче підтримувати кандидатуру Капоші.

— Дорогий Титусе, більш підхожу людину важко знайти. Він має численні зв'язки, чудово обізнаний з обстановкою, бездоганно володіє чеською мовою…

— … І занадто захоплюється жінками, — різко додав Титус.

— Молодий, вродливий, чого б і не захоплюватись?

Капітан висловив бажання підтримувати нас.

— Гаразд. Вербуй, докладно про все домовимося потім. А тепер я хотів би дати тобі інше доручення.

— Слухаю.

— Організуй групу з трьох осіб, здатних виконати будь-яку операцію. Розумієш? Будь-яку!

— Розумію.

Я охоче взявся за виконання завдання.

Вербування Капоші пройшло гладко. Коли я зачитував текст присяги, очі капітана аж горіли. Натхненно і збуджено Капоші повторював слова присяги:

— … Всіма своїми силами, до останньої краплини крові вірно служитиму… — урочисто лунав його голос, — … І битимусь проти більшовизму завжди і повсюди… — капітан закам'янілим поглядом дивився на хрест з чорного дерева, як це робили перші християни. Рука, піднята догори, не тремтіла. — Якщо порушу цю клятву, нехай досягне мене караюча рука Всевишнього бога, нехай загину я смертю зрадника… Хай земля розверзнеться і викине моє тіло, а небо — мою душу… Хай допоможе мені господь!

Порадившись з Титусом, я доручив капітанові створити організації списоносців у Чехословаччині. Потім протягом багатьох тижнів ознайомлював Капоші з основними правилами конспірації. Я знав, Що в Чехословаччині вже є наша організація, але цього капітанові не сказав, щоб він працював на повну потужність. В той час ми багато розмовляли з Капоші і зійшлися з ним ще ближче. З зауважень капітана я зробив висновок, що. він теж не дуже захоплюється регентом [6] Мається на увазі Хорті. і що так само, як і я, вважає його обмеженою людиною. Капоші навіть обурювався, що регент не дуже добре розмовляє по-угорському. Я теж говорив з капітаном відверто.