Юліан Семенов: Сімнадцять спалахів весни

обергрупенфюреру СС Мюллеру.

Прага. Цілком секретно. Надруковано у двох примірниках.

Мій дорогий обергрупенфюрер!

Після одержання історичного наказу фюрера про перетворення кожного міста і кожного будинку в неприступну фортецю, я заново вивчив ситуацію в Празі, яка повинна стати — нарівні з Віднем і альпійським редутом — центром вирішальної битви проти більшовизму.

До роботи по перетворенню Праги у форпост наступних боїв я залучив полковника армійської розвідки Берга, якого, як мені відомо, ви знаєте з активної перевірки у зв'язку із справою ворога нації Канаріса. Він подає мені реальну допомогу ще й тому, що з ним працює завербований російський агент Гришанчиков, високо оцінений співробітником центрального апарату штандартенфюрером СС фон Штірліцом. Цей Гришанчиков зараз дуже активно вивчає людей з армії генерала Власова, складаючи для мене досить цікаві досьє.

Оскільки робота двох цих людей пов'язана з вищими таємницями рейху, просив би Вас організувати додаткову перевірку як полковника Берга, так і агента Гришанчикова.

Дозволю собі також просити Вас повідомляти мені зрідка все, що стосується роботи IV відділу, пов'язане з празьким вузлом, розуміючи при цьому, що мої обов'язки не йдуть ні в які порівняння з Вашою воістину гігантською роботою по підготовці нашої остаточної перемоги.

Хайль Гітлер!

Ваш Крюгер »

Мюллер здивовано прочитав цього листа і написав розгнівану резолюцію:

«Айсману. Ніякого Берга я не знав і не знаю. Тим паче російського Гришанчикова. Організуйте перевірку і не відривайте мене більше такого роду деталями від серйозної роботи. Мюллер »

Одержавши цей документ, Айсман спіткнувся на тому місці, де Крюгер писав, що росіянин Гришанчиков був високо оцінений Штірліцом.

Айсман подзвонив в архів і сказав:

— Будь ласка, підготуйте мені всі, абсолютно всі матеріали про поїздку Штірліца в Краків і про його контакти з особами нижчої раси…

Мотор «хорха» гурчав могутньо й рівно. Біло-голубий покажчик на автостраді показував двісті сорок сім кілометрів до Берліна. Сніг розтав. Земля була вкрита іржавим дубовим листям. Повітря в лісі було туге, синє.

«Сімнадцять спалахів квітня, — транслювали по радіо пісеньку Маріки Рокк, — залишаться в серці твоєму. Я вірю, навколо нас завжди буде музика, і дерева кружлятимуть у вальсі, і тільки чайка, підхоплена бистриною, утоне, і ти не зможеш їй допомогти…»

Штірліц різко загальмував. На трасі майже нікого не було, і він лишив свій автомобіль, не одігнавши його на обочину. Він зайшов у хвойний ліс і сів на землю. Тут несміливо пробивалася яскраво-зелена трава. Штірліц злегенька погладив землю рукою. Він довго сидів на землі й гладив її руками. Він знав, на що йде, коли давав згоду повернутися до Берліна. Тому він має право довго сидіти на весняній холодній землі й гладити її руками…

Москва — Берлін — Нью-Йорк

1968

Ломброзо Чезаре(1835–1909) — італійський психіатр і криміналіст, родоначальник так званого антропологічного напряму в буржуазному кримінальному праві.

« Тафельрунде» — вечірні зустрічі у Гітлера.

УСС(управління стратегічних служб) — політична розвідка США в роки війни.

Осецький Карл(1889–1938) — німецький прогресивний журналіст і публіцист.