Евгений Каминский - Безликий - Остання справа

— Скоро все місто здригнеться. Чекай те… — засміявшись, підійшов до свого столу і почав дивитися на свою найулюбленішу маску. Темне густе волосся, прямий ніс, округла форма обличчя і білосніжна шкіра. За основу взято лице одного німецького хлопця, якого Безликий і вбив. Хлопчина просто переспав з дочкою кримінального авторитета. Через це, він втратив власне життя. Але його обличчя так сподобалося вбивці. Що вирішив зробити точну копію. Нажаль немає часу захоплюватися цією маскою, потрібно підготуватися до наступного замовлення.

До нічного клубу зайшла жіночка, яка відразу привернула увагу більшості присутніх. Довге темне волосся, неймовірно гарне обличчя і блакитні очі. Вузькі джинси повністю обхопили її великі стегна. Біла сорочка з темним піджаком надавали їй поважного вигляду. І звісно брендові чоботи підіймали, і без того, високу пані. Вона спокійно пройшла повз танцюючих людей на танцполі і сіла за барну стійку. Замовивши дорогий коктейль, почала роздивлятися навколо. Її погляд зупинився за одним столиком, де пила компанія молодих чоловіків. П’ять хлопців щось сильно обговорювали і постійно кликали офіціантів за новими замовленнями. Особливу її увагу привернув один із них, який вже хильнув забагато. Розвалившись на дивані, він відпочивав від розмов. Їхні погляди зустрілись. Вона підморгнула йому, а у відповідь на цю дію, хлопчина підняв брову. Але між поглядом став чоловік, який нахилився на барну стійку біля неї.

— Привіт, що така пташка тут робить?

— Пішов геть звідси, телепень, — прошепотіла вона йому на вухо. Він явно неочікував такої відповіді, невпевнено відійшов. Коли вже пані знову побачила приміченого хлопчину, то він вже виганяв алкоголь на танцполі. Вона допила свій коктейль і пританцьовуючи стала впритул до нього. Своїми рухами вона приманювала його, а хлопець лише посміхався і продовжував танцювати. Все таки, він запропонував їй випити. Вона не відмовилась. Підійшовши до столу, вони залишились тільки удвох. На столі лежало багато закуски, кілька пакетів соку і майже повна пляшка горілки. Випивши першу чарку, він заговорив:

— А як Вас звати?

— Ну, чого ти? Пупсику, я вже й не така стара. Можна й на ти. А звати мене Світлана. А тебе як?

— Мене звати Антон. А чим ти займаєшся по житті?

— Я маю власний бізнес у Києві. Займаюсь нерухомістю.

— А що ти в Херсоні забула?

— Приїхала відпочити від столиці. Тим більше тут такі гарні хлопчики, — промовила вона і відразу почала з ним цілуватися. Побачивши, що коїться за їхнім столом, друзі Антона вирішили не турбувати його.

— Пішли в туалет… — після не довгих поцілунків запропонувала вона.

— Так, пішли, — сказав він. Взявши її за руку, повів до чоловічої вбиральні. Зайшовши у вільну кабінку, вони пристрасно лапали один одного. Вже був знятий ліфчик, і соски її видивлялися крізь сорочку. Він почав лапати її за груди третього розміру, а після цього вона стала стогнати. Обкрутивши свій ліфчик навколо його шиї і ніжно промовила:

— Знімай з мене джинси…

Він присів, зняв ремінь. Різко спустив джинси разом з трусами. Але там було зовсім не те, що він очікував побачити. Після цього, так звана Світлана, почала душити його своїм бюстгальтером.

— Так, так, давай… — кричала вона, щоб заглушити стук руками жертви по стінкам кабінки. Коли нарешті не було ніяких рухів, настала тиша. Перевіривши пульс на руці, якого вже не було, перевдягнений вбивця дістав пластиковий пакетик, в якому знаходився маленький папірець. Записка була заштовхана в одну із чашечок ліфчика, який залишився на жертві. Підтягнувши штани, Світлана вийшла з кабінки. В туалеті якраз нікого не було. І плавною ходу пішла з клубу.

Вже пройшло два тижні після вбивства Млявого і двох його приятелів. За цей час справа не зрушила з місця. Беспалий мовчки сидів у своєму кабінеті і розглядував все, що мав у справі. Один свідок, жодного відбитку. Навіть той дідуган, в якого вкрали Волгу, нічого не бачив. Безкінечні пошуки доказів на місці скоєння вбивств також безрезультатні. Безсонні ночі проходили в роздумах і пошуку хоча б якоїсь зачіпки. За один ранок він допивав третю філіжанку кави. І ще цей польський геній дедукції постійно під ногами вештається. Дружина хоче його на вечерю запросити. І на роботі з ним капітан постійно вештається, так ще ййого додому вести. Без Януша звісно важкувато було б Беспалому, але поки від нього користі мало.