– Однак цей Бойко сміливий, – не втримався від коментаря Скляр.
Двоє оперів, що сиділи попереду, лише похмуро зосереджено гмикнули. Подібні ситуації часто-густо можуть закінчитися погано.
* * *
Понеділок, 28 січня 2019 року. 16:29
Ілона Вітторіно аж ніяк не очікувала свого гостя. Однак придумати швидко відмовку, щоб не впустити його, не спромоглася. Від страху.
– Сьогодні сам, без Іванки? – силувано всміхнулася. Жінка все ще сподівалася, що ось-ось чоловіка наздожене дружина з малим, яка, можливо, просто забарилася біля автівки.
– Ти справді вважаєш, що це я вам влаштував аварію? – проігнорувавши запитання, поцікавився Артем.
Чоловік причинив за собою двері. «Годі сподіватися, що Іванка з ним», – усвідомила Ілона. Вони все ще стояли в коридорі її трикімнатної квартири. Із кухні визирнула Крістіна. Джинси та кофтинку захищав рожевий фартушок, який вона вже встигла кілька разів замурзати шоколадом та борошном. Побачивши таткового приятеля, дівчинка злякалася. Нічого дивного. Чоловік сьогодні на себе зовсім не схожий. Здається, він не спав усю ніч. Обличчя змарніле, увесь знервований.
– Крістіно, іди на кухню, – строго наказала Ілона. Дівчинка відразу послухалася.
Жінці вартувало чималих зусиль, аби втримати голос від тремтіння. Вигляд Бойка не віщував нічого хорошого. Судячи з того, що вона нещодавно дізналася, Артем та її чоловік не були вже такими друзями, як думалося раніше. Інакше б не було тієї розписки з настільки серйозними наслідками для Артема. Точніше, не так. Мáрко, виявляється, довіряв Артему менше, ніж їй у свій час здавалося. І тільки вчора вона зрозуміла, що її чоловік був розумнішим за неї саму. Адже, на відміну від Мáрко, вона не чекала від Бойка настільки серйозної зради.
– То ти справді вважаєш, що я влаштував вам аварію? – повторив запитання Бойко і підійшов до жінки впритул. Так само близько, як і вчора до Скляра. Тільки от біля Вітторіно не стояв зараз ніякий Кир’ях чи інші поліцейські, як поряд із Єгором учора.
Ілона відступила на крок і вимушено зупинилася: далі відходити не давала можливості стіна.
Бойко зробив ще один крок уперед.
* * *
Понеділок, 28 січня 2019 року. 16:35
Скляр роздивлявся під’їзд Ілони Вітторіно з машини. Він був зачинений. Обладнаний домофоном, як зараз більшість житлових будинків.
– Може, усе-таки піднімемося до неї? – запропонував опер, що заразом виконував сьогодні обов’язки водія.
– Зачекаємо, – заперечив Єгор.
Двоє колег Скляра непомітно перезирнулися, проте заперечувати не виявили бажання.
* * *
Понеділок, 28 січня 2019 року. 16:36
– Це не я так кажу, це поліція так каже, – нарешті, вичавила із себе відповідь перелякана жінка. Хоч збоку ніхто б ніколи не сказав, що вона злякалася. Ілона Вітторіно вправно тримала себе в руках. – Ти вийшов під час боулінгу і саме в цей час тебе зафіксували камери біля нашої машини. Мені цієї інформації від поліції достатньо. – Жінка помітила збоку тінь – Крістіна. Інколи ця дівчинка геть неслухняна.
– Та я, блядь, у туалет виходив!
– Заспокойся, – вичавила із себе перелякана жінка. – Відійди від мене, я тебе дуже прошу.
Бойко несподівано таки зробив крок назад. Але знавіснілого погляду не відвів.
– Чого це раптом вони мене почали підозрювати? Ні з того ні з сього, – не вгавав непроханий гість.
– Ні з того ні з сього? – здивувалася Ілона. – Вони знайшли розписку. Думала, Мáрко тобі більше довіряє.
– Він божився, що позбувся її, – розхвилювався Бойко ще більше, облизав язиком пересохлі губи. – Казав, що та розписка – лишень спосіб перевірити мене на чесність. Мовляв, якщо я погодився підписати її, тим самим ризикуючи своєю фірмою, то наміри віддати йому борг цілком правдиві.
– Ну, як бачиш, не так сильно і довіряв він тобі. І мав рацію в тому.
– Ти на що натякаєш? – розсердившись, Бойко знову підступив до жінки, притиснувши її до стіни.
– На те, що ти вирішив не віддавати борг Мáрко, скориставшись його смертю. Чи це ти вбив Мáрко, аби не віддавати борг? І фірму заодно зберіг, га?
Ілона з викликом дивилася йому прямо в очі. Ну, і що він тепер скаже?
Артем важко дихав, зовсім червоний від люті. Ілона зрозуміла: він геть збожеволів. І готовий на все.
Розлютившись, Бойко схопив Ілону за шию і притис голову до стіни. Серце в неї калатало, готове ось-ось вирватися із грудей: «Він прийшов, аби вбити мене».
* * *
Понеділок, 28 січня 2019 року. 16:47
Читать дальше