Ю Несбё - Поліція

— Куди вони усі поділися? — повторив він.

І, помітивши біль у його погляді, Беата швидко проковтнула грудку, що з'явилася в горлі.

— Ви гадаєте, — сказав він, помахуючи ракеткою, — вони пішли до іншого корту?

Беата повільно кивнула.

— Авжеж, швидше за все, — мовив він. — Я маю бути не тут. Вони на іншому корті. Вони на мене там чекають.

Беата дивилася на його вузьку спину, що рухалася у бік виходу з корту.

Потім вона сама швидким кроком попрямувала до Майорстуа. І хоча в голові у неї носилися думки про те, де зараз може знаходитися Валентин, звідки він з'явився і наскільки вони зараз близькі до його затримання, вона не могла позбутися відгомону тихого голосу старого: «Вони на мене там чекають».

Міа Хартвігсен пильно подивилася на Харрі Холе.

Вона склала руки на грудях і стала впівоберта до нього. Навколо патологоанатома лежали великі сині пластикові ємності з відрізаними частинами тіла. Студенти вже пішли з кабінету Анатомічного інституту, розташованого на першому поверсі Державної лікарні, а тепер з’явилося це відлуння з минулого із судово-медичним звітом про Асаєва під пахвою.

Мова її тіла була такою незичливою не через те, що Міа Хартвігсен не любила Холе, а через те, що він прийшов із проблемою. Як завжди. Коли Холе був слідчим, його поява завжди означала масу роботи, стислі терміни і виразну можливість опинитися біля ганебного стовпа за помилки, в яких була тільки мала частка її провини.

— Я кажу, що ми робили розтин Рудольфа Асаєва, — сказала Міа, — і дуже ретельний.

— Недостатньо ретельний, — відповів Харрі, поклавши звіт на один із блискучих металевих столів, на яких студенти нещодавно різали людську плоть.

З-під пледа стирчала мускуляста рука, відрізана нижче плеча. Харрі розібрав букви на блідому татуюванні: «Too young to die». [24] Занадто молодий, щоб умирати ( англ .). Ну що ж. Може бути, хтось із байкерської банди «Лос Лобос», що потрапив у розбірки Асаєва з конкурентами.

— І що ж примушує вас думати, що недостатньо ретельно, Холе?

— Передусім ви не змогли вказати причину смерті.

— Ви прекрасно знаєте, що іноді тіло просто не дає нам ніяких підказок. Але це не обов’язково означає, що смерть настала не з природних причин.

— А найприроднішим у даному випадку було б те, що хтось відняв у нього життя.

— Я знаю, що потенційно він був головним свідком, але розтин проходить за певними правилами, які не підлягають дії подібних обставин. Ми знаходимо те, що знаходимо, і нічого іншого. Патологоанатомічна наука не для дилетантів.

— До речі, про науку, — сказав Холе, сідаючи на стіл. — Вона ґрунтується на перевірці гіпотез, чи не так? Люди придумують теорію, а потім перевіряють, вірна вона чи ні. Правильно?

Міа Хартвігсен похитала головою. Не тому, що він не мав рації, а тому, що їй не подобався напрям, у якому пішла ця розмова.

— Моя теорія, — продовжував Холе з нібито безневинною усмішкою, що надавала його обличчю виразу хлоп’яка, який збирається умовити маму подарувати йому на Новий рік ядерну бомбу, — полягає в тому, що Асаєва убила людина, добре знайома з вашими методами роботи, котра знала, як зробити так, щоб ви напевно нічого не виявили.

Міа змінила позу й повернулася до нього іншим плечем:

— Себто?

— І як би ви зробили це, Міа?

— Я?

— Ви знаєте усі тонкощі. Як би ви обдурили саму себе?

— Я під підозрою?

— Поки так.

Вона відчула, як губи її починають розпливатися в усмішці, і швидко повернула на обличчя серйозний вираз. Отже, спритник.

— Знаряддя вбивства? — запитала вона.

— Шприц, — відповів Холе.

— Ого? Чому?

— Що-небудь пов’язане з анестезією.

— Ну добре. Ми можемо виявити практично усі речовини, особливо коли починаємо розтин так рано, як у цьому випадку. Єдина можливість, яку я бачу…

— Себто?

Він усміхався так, ніби вже отримав те, що хотів. Він дратував її. Про такого ніколи не знаєш, дати йому ляпаса чи поцілувати.

— Шприц із повітрям.

— Що це?

— Найстаріший і найкращий фокус із підручника. Ти вводиш зі шприца у вену стільки повітря, щоб повітряний пухир перекрив її. Якщо він триматиме вену перекритою достатньо довго, кров перестане надходити в життєво важливі органи, такі як серце і мозок, і людина помре. Швидко і без слідів яких-небудь сторонніх речовин. А повітряний пухир необов’язково запускати ззовні, він може виникнути в організмі сам по собі. Усе, справу закрито.

— Але слід від уколу буде помітний.