Ю Несбё - Поліція

— Вибач, я просто не могла не піддатися спокусі.

Дідько, звісно ж, після святкування новосілля в їх новому будинку Ула скаржилася на пропажу флакона парфумів. Сказала, що його вкрала одна зі знаменитостей, запрошених на свято. Він же був упевнений, що це зробив один із місцевих манглерудців, а саме Трульс Бернтсен. Звичайно ж, Мікаелю було відомо, що Трульс ще з юності був шалено закоханий в Улу. Проте він жодного разу виду не подав, що знає про це, не ставив це на карб ні їй, ні Трульсу. І нічого не сказав з приводу флакона парфумів. Нехай уже краще Трульс краде парфуми Ули, а не її труси.

— Ти ніколи не думала, що це твоя головна проблема — неможливість устояти перед спокусою?

Ізабель тихо розсміялася і заплющила очі. Довгі пещені пальці розчепилися, ковзнули вниз по його хребту і залізли під ремінь. Вона кинула на нього погляд, повний легкого розчарування:

— Що з тобою, жеребчику?

— Лікарі кажуть, він не хоче помирати, — сказав Міка-ель. — Останні новини: він подає ознаки виходу з коми.

— Які саме? Він ворушиться?

— Ні, але вони побачили зміни на електроенцефалограмі й почали нейрофізіологічні тести.

— І що? — прошепотіли її губи, наблизившись упритул до його обличчя. — Ти його боїшся?

— Я боюся не його, а того, що він може розповісти. Про нас.

— Навіщо йому робити таку дурість? Він один, і нічого від цього не виграє.

— Скажу так, люба, — мовив Мікаель, відводячи убік її руку. — Думка про те, що десь там знаходиться людина, яка може засвідчити, що ми з тобою співпрацювали з наркобароном заради просування по службі…

— Послухай, — сказала Ізабель, — ми просто обережно втрутилися, щоб не дозволити ринку правити цим містом самостійно. Це хороша випробувана політика Робітничої партії, милий. Ми дозволили Асаєву отримати монополію на торгівлю наркотиками і заарештували усіх інших наркодилерів, оскільки від наркотика Асаєва помирає менше людей. Усе інше було б поганою політикою боротьби з наркотиками.

Мікаель не міг не посміхнутися:

— Чую, ти відшліфувала риторику на курсах участі в дебатах.

— Ти змінив тему, милий? — вона схопила його за краватку.

— Ти розумієш, як усе представлять у суді? Я отримав посаду начальника поліції, а ти — крісло члена міської ради тому, що у громадськості склалося враження, що ми особисто очистили вулиці Осло і понизили смертність серед наркоманів. Хоча насправді ми дозволили Асаєву знищити докази, убити конкурентів і торгувати наркотиком, сильнішим за героїн, який пришвидшує звикання учетверо.

— М-м-м. Я збуджуюся, коли ти так говориш.

Вона притягла його до себе. Язик Ізабель опинився у нього в роті, і, коли вона терлася своїм стегном об його тіло, він ясно почув звук тертя її колготок. Вона відступала до письмового столу і тягла його за собою.

— Якщо він там, у лікарні, опритомніє і почне базікати…

— Заткнися. Я викликала тебе сюди не для розмов. — Її пальці взялися за пряжку його ременя.

— У нас є проблема, яка потребує негайного рішення, Ізабель…

— Я розумію, але тепер, коли ти став начальником поліції, ти потрапив у світ, де потрібно уміти розставляти пріоритети. А зараз для твоєї міської ради в пріоритеті дещо інше.

Мікаель зупинив її руку.

Вона зітхнула:

— Гаразд. Давай розповідай, що ти задумав.

— Потрібно створити загрозу його життю. Дуже достовірну.

— А навіщо загроза? Чому відразу не позбавити його життя?

Мікаель засміявся і не міг зупинитися, аж поки не збагнув: вона говорить серйозно. І їй навіть часу на роздуми не знадобилося.

— Тому що… — почав Мікаель твердо, не відводячи від неї очей, намагаючись бути тим величним Мікаелем Бельманом, який щойно виступав перед слідчою групою.

Він намагався придумати відповідь, але вона його випередила:

— Бо ти на таке не здатен. Давай подивимося, що там написано в «Жовтих сторінках» у розділі «Активна допомога в легкій смерті». Ти накажеш скасувати поліцейську охорону, пославшись, ну, скажімо, на хибне використання ресурсів або що-небудь у тому ж дусі, а потім до пацієнта несподівано навідаються «Жовті сторінки». Я маю на увазі — несподівано для нього. А взагалі, ти можеш відправити свою тінь, Бівіса. Трульса Бернтсена. За гроші він зробить усе, хіба ні?

Мікаель здивовано похитав головою:

— По-перше, охорону виставив начальник відділу вбивств Гуннар Хаген. Якби пацієнт помер відразу після того, як я скасував наказ Хагена, моїй репутації це, м’яко кажучи, не пішло б на користь. А по-друге, ми нікого не вбиватимемо.