– Є , – виправив Мур, його голос бринів від люті. – Вона ще не померла.
Раптом у кімнаті повисла тиша, усі, як по команді, відвернули погляди від Мура.
Цукер кивнув і незворушно відповів:
– Дякую, що виправили мене.
– Ви читали його досьє? – озвався Маркетт.
– Так, – сказав Цукер. – Воррен був єдиною дитиною. Напевно, батьки його дуже любили. Він народився в Г’юстоні. Його батько розробляв космічні апарати, а це вам не жарти. Його матір походила з давньої сім’ї нафтовиків. Обоє померли. Отож Воррену пощастило отримати в спадок гарні гени і чимало грошей. У дитинстві не чинив нічого кримінального. Жодних арештів, штрафів за неправильне паркування, нічого, що могло б викликати підозри. За винятком того інциденту в лабораторії медичної школи, я не бачу ніяких тривожних ознак. Ніщо не вказує на те, що він міг стати чудовиськом. Загалом, цілком нормальний хлопець. Ввічливий і надійний.
– Нічим не примітний, – тихенько додав Мур. – Звичайний.
Цукер кивнув.
– Хлопець, який ніколи не виділявся, ніколи нікого не насторожував. Це найстрашніший з усіх убивць, тому що в нього немає патологій, немає психічних захворювань. Він як Тед Банді. Розумний, врівноважений і зовнішньо цілком дієздатний. Але у нього є одне захоплення: йому подобається катувати жінок. Це людина, з якою ви можете щодня зустрічатися на роботі й ніколи не запідозрите, що, усміхаючись до вас, він вигадує нові оригінальні способи, як випустити вам кишки.
Здригнувшись від шиплячого голосу Цукера, Ріццолі роззирнулася довкола. «Він каже чистісіньку правду. Я щодня бачу Баррі Фроста. Він здається досить милим. Щасливим у шлюбі. Завжди в гарному настрої. Але я й гадки не маю, про що він насправді думає» .
Фрост упіймав на собі її погляд і почервонів.
Цукер продовжив.
– Після інциденту в медичній школі Гойта змусили покинути навчання. Він вивчився на лаборанта і слідом за Капрою переїхав до Саванни. Скидається на те, що їхнє партнерство тривало кілька років. Інформація про авіаперельоти і виписки з кредитних карток свідчить про те, що вони часто подорожували разом. До Греції та Італії. До Мексики, де обоє були волонтерами в сільській лікарні. То був союз двох мисливців. Братів по крові, яких об’єднували спільні насильницькі фантазії.
– Ось звідки кетгут, – озвалася Ріццолі.
Цукер спантеличено глянув на неї.
– Що?
– У країнах третього світу хірурги досі використовують кетгут. Ось звідки у нього взялися ці нитки.
Маркетт кивнув.
– Напевне, вона має рацію.
«Я точно маю рацію», – подумала про себе Ріццолі, закипаючи від обурення.
– Коли Корделл убила Ендрю Капру, – сказав Цукер, – вона знищила їхню бездоганну команду убивць. Вона забрала в Гойта єдину близьку йому людину. Ось чому вона стала його головною ціллю. Головною жертвою.
– Якщо Гойт був у будинку тієї ночі, коли вона застрелила Капру, чому він не убив її? – запитав Маркетт.
– Не знаю. Тієї ночі в Саванні була багато такого, про що нам зможе розповісти хіба сам Воррен Гойт. Але нам відомо, що два роки тому він переїхав до Бостона, незадовго після того, як сюди перебралася Кетрін Корделл. За рік він убив Діану Стерлінґ.
Урешті глухим голосом озвався Мур:
– Як нам його знайти?
– Ви можете наглядати за його квартирою, але сумніваюся, що він скоро туди повернеться. Це не його лігво. Це не те місце, де він задовольняє свої фантазії. – Цукер відкинувся назад, дивлячись кудись удалину, намагаючись скласти всі відомості про Воррена Гойта в одну картину. – Його лігво – це місце, зовсім не пов’язане з його повсякденним життям. Місце, куди він приїжджає інкогніто, можливо, на певній відстані від його квартири. Найімовірніше, він знімає його під чужим іменем.
– Якщо знімаєш помешкання, треба його оплачувати, – сказав Фрост. – Треба прослідкувати за рухом коштів на його рахунку.
Цукер кивнув.
– Коли знайдете це місце, ви знатимете, що це його лігво, бо там будуть трофеї. Сувеніри, зібрані після кожного убивства. Може бути, що він спеціально підготував це місце, аби привозити туди своїх жертв. Щось на кшталт катівні. Це має бути таке місце, де його ніхто не потурбує, ніхто йому не заважатиме. Якась відділена самітна будівля. Або шумоізольована квартира.
«Щоб ніхто не почув криків Корделл», – подумала Ріццолі.
– У тому місці він стає тим чудовиськом, яким є насправді. Він розслаблений і розкутий. На жодній зі сцен злочину він не залишив слідів сперми, а це означає, що він може стримувати еякуляцію, доки не потрапить до безпечного місця, до свого лігва. Мабуть, він час до часу заїздить туди, аби заново відчути задоволення від своїх убивств. Щоб втамовувати свою спрагу між убивствами. – Цукер оглянув кімнату. – Туди він і повіз Кетрін Корделл.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу