Семмельман похитав головою.
— Багато років минуло. У мене звідтоді було багато справ.
— Що каже інструкція?
— Якщо особиста річ не підлягає конфіскації, її повертають законному власникові.
— Саме так! Телефон підлягав поверненню власникові. Але ти не повернув, а віддав адвокатові. Лише через багато місяців адвокат передав його до в’язниці.
— Клес Танке! — скрикнув Семмельман. — Тепер пригадую! Його адвокатом був Клес Танке. Я передав телефон йому.
Аґнес Кііль аж перегнулася через стіл.
— Що це означає? Клес Танке дав змогу Томові Керру користуватися телефоном іншого свого клієнта? — запитала поліцмейстер.
Вістінґ заперечно похитав головою.
— Це означає, що Клес Танке і є Іншим…
Аґнес Кііль наче обм’якла і важко осіла на стілець.
— Такими звинуваченнями не розкидаються. Мусиш довести, — сказала вона.
Стіллер хотів щось сказати, але не відразу зміг добрати слова. Розмова звернула в несподіване для нього русло.
— А що з другим телефоном з поліційного складу? — запитав він.
— Інтереси Стеффена Шєберґа представляв уповноважений адвокатської контори Танке, — відповів Вістінґ. — Але саме Танке передавав телефон на зберігання до тюрми.
Він виклав на стіл копії з журналів тюремних складів в «Іла» й окружної в’язниці Осло. Останню виписку йому допоміг роздобути старший інспектор в «Іла». Переслав скан факсом. Обидві підписані Клесом Танке, як відповідальним за передачу.
Вістінґ обернувся до Семмельмана.
— Де б ти поставив Танке на своїй карті контактів?
— Його немає в базі, — відповів Семмельман.
— Але який статус ти присвоїв би йому? Наскільки близький він до Тома Керра?
— Найближчий, — визнав Семмельман.
— Це не тримається купи, — запротестувала поліцмейстер. — Клес Танке захищав і Кріса Пауста Бакке три роки тому. Бакке звинувачували в погрозах вогнепальною зброєю. Недаремно саме йому доручили роздобути ручну гранату.
— Ризиковано, — озвався Стіллер. — Він приходив до Танке. Його могли б упізнати.
— Секретарка працює у конторі лише півроку. Попередня звільнилася, поскаржившись на сексуальні домагання. Про зустріч домовилися у день, коли більшість співробітників розійшлися по судах або поїхали у відрядження. Ніхто не міг його впізнати.
— І все ж Танке довелося позбутися Бакке, коли той виконав свою роботу, — завважив Гаммер.
— Танке був адвокатом і того шантажиста, що телефонував зі Служби зайнятості, — вів далі Вістінґ. — Пластирі на обличчі теж мають свою історію. У 2013 році Танке захищав ґвалтівника, який, перш ніж напасти на жертву, маскувався під темними окулярами й пластирами. Просто наліпити, просто й зняти. Яскравий камуфляж відразу впадав у вічі жертвам насильства. Перші тижні поліція розшукувала злочинця з пораненим обличчям.
— Але навіщо ця вистава? — запитала Агнес Кііль. — Навіщо конструювати ситуацію, якщо він сам зізнався, що потайки передавав інформацію з-поза стін тюрми?
— Задля самозахисту, — відповів Вістінґ. — На випадок, якби хтось кинув на нього тінь підозри. Звичайнісінький обманний маневр. Такими він не раз виїжджав на суді. Підсудні зізнавалися у незначних переступах, і тоді легше вірилося у їхню брехню. Це спрацьовувало! Ми ж ні разу не засумнівалися у його словах!
Поліцмейстер кивнула.
Але Вістінґ іще не закінчив.
— Дзвінок до Гелене Нурюм. Клес Танке мав доступ до її прихованого номера телефону. Він був записаний у матеріалах справи. Власник автомайстерні, де вбили Тома Керра, теж був клієнтом Клеса Танке. Танке знав, що майстерня стоїть упорожні, мабуть, і ключі від неї мав. У 2010 році він захищав на суді одного лакувальника автомобілів. Чоловіка звинувачували у тому, що він підібрав повію і жорстоко її зґвалтував у багажному відсіку свого фургона. Встиг до арешту вкрити лаком внутрішні поверхні авта й знищити всі сліди.
— Підходить до профілю, — погодився Семмельман. — Стратег, креативний спосіб мислення, високий рівень інтелекту, здатність мислити на перспективу й бачити можливі наслідки своїх рішень. Шанована людина, яка сама створила собі образ альтруїста, правдолюбця, добросердого й готового на самопожертву чоловіка. Фоторобот імовірного злочинця увесь час лежав під руками. Але ніхто його не впізнав.
— Клес Танке схожий на шахіста, — додав Вістінґ. — Він думає на кілька ходів наперед. Якщо з’являється шанс натрапити на його ДНК й відбитки пальців чи в майстерні, а чи в іншому місці, він знаходить привід, щоб побувати там на законних підставах. Він постійно тримає на оці розташування свого пазла відносно інших у грі. Тому й став не лише неперевершеним адвокатом, але й холоднокровним злочинцем. З досвіду знає, як вестиметься слідство, може передбачити наші дії. Достеменно знав, що ми знімемо кайданки з ніг, тому й порадив Керрові двічі зашпортатися.
Читать дальше