Жан-Крістоф Ґранже - Земля мертвих

— Геть звідси, — наказала вона, і копи слухняно вшилися.

— Виявили, хто вони? — просто запитав він.

— Ахмед Зарауї власною персоною і його старший лейтенант, Мохтар Кассум. Тобі пощастило — самі вершки.

— Телепні — вони навіть стріляти не вміють.

— Він ще жаліється. — Вона обвела поглядом цвинтар. — Поясни краще, що ти тут робиш?

Він не відразу спромігся відповісти. Слова Клаудії досі блимали перед очима. А її спрага до знищення? А завдання вкоротити собі віку через те, що ненавиділа саму себе й гидувала минулим? А шал, який змітав усе на своєму шляху? До того ж дивна пропозиція вчинити самогубство…

— Клаудія Мюллер вирішила насамкінець спочити тут.

— То що?

— Хотів побачити місце, поміркувати.

Барбі підтакнула, хоча й не повірила. Вона без сумніву вже давно збагнула: зі вбивством Клаудії Мюллер щось не так, проте не знала, що саме, але годі думати про це, попереду — розслідування інших злочинів.

— Мушу їхати в 36-й свідчити щодо тебе.

— Гаразд, — усміхнувся Корсо.

— Бомпар хоче зустрітися з тобою.

— Навіщо?

Тепер уже всміхнулася сама Барбі.

— Тебе поновили на посаді, як ти й просив. І то негайно. Зможеш пересвідчитися, яким став 36-й на вулиці Бастіону.

Адреса звучить, наче якийсь жарт. Проте він і не сподівався, що його затвердять. Тож його існування знову набувало сенсу: треба знову ступати на туманний шлях, битися зі злочинцями, заробляти на хліб порятунком інших людей. А головне — з любов’ю виховувати Таде, навіть якщо заради цього доведеться зчепитися з колишньою, скоротити години на роботі й загрузти в болоті людської розпусти.

Барбі вже подалася до чорної хмари, що здіймалася над світом людей, — її розтинали сині спалахи мигалок поліційних машин і карет швидкої допомоги.

Він пошкандибав за нею, намагаючись не відставати. А позаду лишив прокляття Клаудії, провалля, що вона розкрила під його ногами, жорстоку правду, в якій зізналася.

Він добре запам’ятав цю зустріч.

Але в нього були син, робота, майбутнє.

Земля Мертвих ще почекає.

ВІД ПОПУЛЯРНОГО ФРАНЦУЗЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, АВТОРА БЕСТСЕЛЕРА «БАГРЯНІ РІКИ»　

Знайдено труп молодої стриптизерки. Тіло зв’язане мотузкою за давнім японським мистецтвом — шибарі. А моторошна гримаса болю на її обличчі нагадує най- жахливіші полотна Франсіско Гойї. До речі, ці картини позичив музею Альфонсо Перес, мадридський мільярдер... До справи береться один з найкращих місцевих детективів — Стефан Корсо. Він вважав, що вистежує звичайного серійного вбивцю, аж поки не здогадався, що в такий витончений спосіб хтось викликає його на дуель. Той, хто дуже схожий на самого детектива, чоловік, що так само потерпає від спогадів та знаходить утіху в реалізації своїх потаємних бажань. Нитка розслідування затягне детектива у світ, де людські страждання продають для задоволення. Чи не про це мріяв і сам Корсо?..

Сквонк — міфічна тварина-чудовисько, що нібито мешкає в цуґових лісах Пенсильванії.

Бригада протидії торгівлі людьми.

Бондаж — еротична практика, коли один з партнерів позбавляє іншого можливості вільно рухатися та фізично домінує над ним.

Свідоцтво про вищу підготовку технічного працівника.

Панк із собакою — панк або будь-яка людина, що мешкає в бідних кварталах міста й часто має при собі собак. Деколи так у Франції називають молодих марґіналів без постійного місця проживання чи занять.

Позабродвейське товариство — некомерційні, експериментальні театри поза Театральним кварталом у Нью-Йорку.

Широка алея, обсаджена деревами, з хідником у центрі. Назва походить від каталанської Ла Рамбли — найвідомішого бульвару в Барселоні.

Ласкаво прошу ( англ .).

Традиційний берберський одяг: довга сукня з загостреним капюшоном і широкими рукавами.

Гангстер латиноамериканського походження, укритий тату.

Регіональна оперативна група.

О диво! ( іт .)

Номер будинку на набережній Орфевр, де до 2017 року містився штаб і служби Регіонального управління судової поліції префектури Парижа.