Наталка Шевченко - Кривава осінь в місті Лева

Здесь есть возможность читать онлайн «Наталка Шевченко - Кривава осінь в місті Лева» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2008, ISBN: 2008, Издательство: «Фоліо», Жанр: Маньяки, Классический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Кривава осінь в місті Лева: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Кривава осінь в місті Лева»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Довгий чорний плащ, лезо сокири, «беретта», труп у багажнику та привабливі жертви, яким бракує очей і сердець. Жанр джіалло (що в перекладі з італійської означає «жовтий») здобув своє ім’я з жовтих обкладинок кримінальних романів, що друкувались у м’якій палітурці в Італії в 1930-х роках. Вони й породили той особливий кіножанр, який досяг шаленого успіху в другій половині ХХ сторіччя в кінострічках видатних італійських режисерів. Відтепер і українські читачі можуть насолодитися усією принадністю джіалло. У романі літературного подружжя Наталки та Олександра Шевченків витримані всі канони жанру – в ньому є і карколомна детективна інтрига, і сумнозвісний вбивця на прізвисько Окозбирач, і сюрреалістичні картини його жорстоких вбивств, божевільня, безумні гонитви, а ще – загадкові вулочки стародавнього Львова…

Кривава осінь в місті Лева — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Кривава осінь в місті Лева», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

З дверного отвору, де кілька хвилин тому зник синьйор Бава, долинув схожий на хруст звук. Звукова пам’ять провела ідентифікацію і доповіла: розгорнули цупкий поліетилен. Скільки ще італієць пробуде внизу? Скоріше за все, дуже недовго. Краще б їй не баритися і втекти звідси до його повернення. Вона уявила собі, як намагається протиснутися у вікно і тут щиколотку хапає сильна рука безумця... а ще за мить у її ніжку до кістки встромлюють одну з цих штук, розкладених на столі...

Картина дала такий потужний викид адреналіну в кров, що Ніна затріпотіла, як спіймана в павутиння муха. Ще раз окинувши диким поглядом інструментарій, вона нарешті помітила те, що могло стати їй у пригоді, — великі плоскогубці. Через секунду вона знову вилізла на ящик, ухопила ними неслухняну віконну ручку й потягла донизу з усіх своїх сил. Деякий час здавалося, що руки повідриваються раніше, ніж піддасться шар фарби, але потім тріснуло, і з натужним скигленням ручка повернулася. Ніна смикнула за раму, та затріщала, неначе гнилий зуб у кліщах дантиста, і вікно відчинилося. Вулиця дихнула їй у лице свіжістю й бризками дощових крапель.

Вилізання з вікна не запам’яталося в усіх подробицях, мозок зафіксував лише кількасекундне граничне напруження м’язів, натерті долоні й біль у п’ятах від приземлення. Ніхто так і не схопив її ногу. А далі вона вже бігла темним двором до світла в кінці тунелю, до жовтогарячих, розмазаних дощем вогнів вечірнього міста, з людьми, машинами і притаманним їм усім шумом. А там, опинившись в оточенні життя, скочила в трамвай, що їхав у бік Погулянки, і лише в ньому, притиснувшись лобом до заднього скла, дозволила собі перевести подих.

І подумати над тим, що вона скаже Олегу.

Глава 9

Ніна помітила, що її переслідують, вже крокуючи однойменною з районом вулицею. До будинку лишалося метрів двісті, коли вона з якоїсь причини озирнулася і побачила чорну фігуру зі свого сну, але цього разу насправді, в реальності з її дощем та хмарками пари з легень. Та рухалася цим самим тротуаром, то зникаючи в темряві, то знову виринаючи з неї в колах світла ліхтарів. Ніна не могла сказати напевно, скільки метрів їх розділяло; бачила лише, що фігура крокує досить швидко й рішуче, майже біжить, і якщо не прискорити власну ходу, їхня зустріч відбудеться за кілька секунд. А в тому, що фігура йде саме за нею, чомусь не виникло ніяких сумнівів. Вона просто це знала.

Італієць? Господи, як же він встиг вислідити її?

Ніна слушно вирішила, що подумає про це тоді, коли дістанеться Олегового будинку, інакше нічим буде думати, тому й собі припустила на повній можливій швидкості, не жаліючи багатостраждальних підборів. Чорний силует продовжував своє мовчазне переслідування. Ніна хотіла скрикнути, покликати про допомогу, але так захекалась, що не змогла витиснути з себе нічого, окрім жалюгідного писку. Коли нарешті розрізнила попереду вогні дому Чубаїв, а поруч і світло Олегового помешкання, вона перейшла на справжній біг і останній відрізок дистанції летіла вперед не озираючись, а тому гадаючи — як далеко від неї біжить пан Даріо, котрий нарешті скинув із себе маску люб’язного іноземця? Може, він уже на відстані метра, з вишкіреними зубами й простягнутими вперед руками, які от-от зімкнуться ззаду на її шиї? За шумом вітру, дощу і власного пульсу вона вже нічого не чула.

Сусідський дім промайнув ліворуч, ось і хвіртка. Добігши до неї (і не в змозі повірити в це), Ніна вчепилася в паркан рукою й дозволила силі інерції розвернути її на сто вісімдесят градусів. Вона добряче приклалася боком об дощату огорожу, але байдуже — все ж мусила знати, як далеко знаходиться переслідувач.

Позаду нікого не було.

Кілька секунд вона вдивлялася в темряву, але та не ворушилася. Вулиця була абсолютно порожньою. І надзвичайно тихою. Тільки дощ барабанив по стріхах та вітер шурхотів у вже підсохлому осінньому листі.

Тишу порушив низький голос Сокола, хазяїн якого, ледь не пробивши вхідні двері будинку своїм тілом, суворо гаркнув з порога:

— Трясця, де тебе в біса носило?! Ти чому не відповідала на дзвінки — телефон вимкнула?! Я тобі разів сім дзвонив — ну що це таке, га?! Як це називається? Я вже п’ятий кут намацав, а ти...

Він зупинив рознос на півслові, коли Ніна щосили замахала на нього руками — спочатку закликаючи замовкнути, а потім підійти. Олег наблизився з невдоволеним сопінням, вона відкрила хвіртку назустріч і витягла його за руку на тротуар.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Кривава осінь в місті Лева»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Кривава осінь в місті Лева» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Кривава осінь в місті Лева»

Обсуждение, отзывы о книге «Кривава осінь в місті Лева» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x