Ґея виконала два доручення не просто успішно, а дуже майстерно, чим неабияк потішила Шаліка. Перша справа полягала в тому, що дівчина мала дістати хімічну формулу для компанії-конкурента. А друга — роздобути інформацію про злиття великих корабельних компаній, завдяки якій клієнт Шаліка добре нагрівся на фондовому ринку й віддав частину прибутку єгиптянину. В обох випадках Ґеї довелося переспати з чоловіками, щоб отримати необхідні дані. Шалік не випитував подробиць. Він просто тішився з нагоди перетворювати інформацію, яку вона постачала, в гроші.
Ґея пропрацювала на нього лише півроку, але вже давно відробила свою ставку.
Задоволений їхніми успіхами, Шалік відправив її у відпустку — покататися на лижах. Єгиптянин був певен, що поїхала вона не сама, але в особисте життя жінки не втручався. Однак несподівано підвернулася справа із перснем Борджіа, тож Шалік надіслав Ґеї телеграму до Гштаада з проханням негайно повернутися.
Вона прилетіла першим же літаком. Коли Ґея увійшла до офіса Шаліка, він подумав, що помічниця виглядає надзвичайно: швейцарське сонце позолотило її шкіру, а каштанове волосся вільно спадало на плечі.
Товстун розповів міс Десмонд про справу з перснем і вельми втішився її зацікавленістю.
— Вам сподобається Наталь, — сказав він. — Країна просто чудова. Троє чоловіків, які працюватимуть з вами, — професіонали своєї справи і, гадаю, не становитимуть жодних проблем для вас, — єгиптянин глянув на згорілий кінчик сигари. — Однак мушу попередити, що справа ризикована. Каленберґ — досить небезпечний.
Вона знизала тендітними плечима й упевнено всміхнулася.
— Чимало чоловіків небезпечні, — спокійно відповіла вона. — І не менше жінок.
Коли Ґея Десмонд зупинилася біля Шаліка, усі троє чоловіків підвелися. Доки той їх знайомив, жінка уважно вивчала компаньйонів. Їй сподобався Кеннеді Джонс. Ґея вирішила, що він безпечний і приємний у спілкуванні. А ще з ним буде легко мати справу. Тоді вона зиркнула на Феннела. Цей тип не тільки небезпечний, а й підступний, резюмувала вона. Досвід спілкування із чоловіками і дивний вираз у вицвілих очах Феннела підказали Ґеї, що рано чи пізно на них чекає відкрите протистояння. Потім жінка перевела погляд на Ґеррі Едвардса. Пілот дивився на неї захоплено, що полестило Ґеї. «А він нічого», — вирішила красуня. Для подорожі підібралася різношерста компанія, але принаймні з двома із них буде легко знайти спільну мову. А ось третій точно завдасть клопоту.
— Це міс Ґея Десмонд, наш троянський кінь, — сказав Шалік.
— Оце так, — розсміялася Ґея. — Мені було б приємніше бути Єленою, ніж конем.
— Сідайте, будь ласка, — Шалік поставив для неї стілець. — Міс Десмонд вирушить із вами. У вівторок ви полетите до Йоганнесбурга. Я замовив для вас номери у готелі «Ренд Інтернешнл». Лишатиметеся там, доки містер Джонс не організує експедиції. Також я домовився про оренду гелікоптера, на якому полетять міс Десмонд та містер Едвардс, — він струсив попіл із сигари, а тоді продовжив: — Мені вдалося роздобути трохи інформації про маєток Каленберґа, однак не можу стверджувати, що вона стовідсотково надійна. Перш ніж ви підете за перснем, необхідно, щоб міс Десмонд потрапила до будинку й перевірила дані, які я отримав: вони стосуються різноманітних заходів безпеки й розташування музею. Міс Десмонд позиціонуватиме себе як професійного фотографа диких тварин. Я домовився, щоб її взяли до штату «Світу тварин», непоганого маленького американського журналу, для котрого я зробив у минулому кілька послуг. Можливо, Каленберґ захоче перевірити її статус, тому було би безглуздо не підготувати прикриття. Містер Едвардс буде її професійним пілотом. Гелікоптер — ідеальний транспорт для зйомки диких тварин. У Каленберґа є летовище. Ви двоє, — Шалік зиркнув на Ґею та Ґеррі, — приземлитеся саме там. Ваша легенда така: ви побачили дім із повітря і просите зробити фотографії. Звісно, вам відмовлять, але я певен, що Каленберґ захоче зустрітися із міс Десмонд.
— А якщо ні? — втрутився Ґеррі.
Шалік насупився.
— Я ж сказав, що певен, а отже, він захоче. Я не розкидаюся словами, — поставивши пілота на місце, Шалік продовжив: — Гадки не маю, де саме розташовано музей. Підозрюю, він десь у будинку — величезній одноповерховій споруді. Оскільки в музеї багато крадених скарбів, він добре схований і під надійною охороною. Один із моїх агентів у Дурбані вісім років тому мав змогу спостерігати за розвантаженням корабля і помітив багато ящиків з іменем Каленберґа на них. Знаючи, що я цікавлюся Каленберґом, він трішки понишпорив і з’ясував: ті ящики — від шведської компанії «Бальстром», що, як ви знаєте, виготовляє найкращі сейфи та й узагалі є першокласним спеціалістом із безпеки у світі, — він зиркнув на Феннела: — Чи почули ви щось нове?
Читать дальше