Джеймс Чейз - Весь світ у кишені

Блек почув, як затріщали кущі, коли Морґан вийшов на дорогу. І тоді стрілець зробив те, чого він не мав робити: відвів погляд від охоронця і хутко зиркнув праворуч.

Морґан швидко і тихо рухався до бокового вікна броньовика з кольтом у руці.

Охоронець схилився над Джинні, але не торкався до неї.

Можливо, щось йому видалося підозрілим у всій цій ситуації. А може, відчув, що за ним спостерігають. Охоронець раптом озирнувся через плече.

Морґан стояв біля вікна, його пістолет вказував на паралізованого страхом водія.

Зненацька Джинні сіла.

Охоронець різко обернувся і вдарив дівчину по руці, в якій вона тримала пістолет. Рух цей був неймовірно швидким. Лівою рукою він стукнув Джинні так, що вона впала долі, а правою вихопив зброю із кобури.

Ці два рухи виявилися настільки швидкими, що їх неможливо було відстежити. Подих вкляк у горлі Блека, і він замість плавно натиснути на спусковий гачок різко його смикнув. Гвинтівка сіпнулася вгору — пролунав постріл. Куля, не завдавши жодної шкоди, пролетіла над головою охоронця.

Щойно Блек вистрелив, водій, що до того непорушно сидів у машині і витріщався на Морґана, раптом смикнувся вбік і потягнувся до трьох кнопок на панелі інструментів.

Морґан вистрелив йому в обличчя.

Охоронець спрямував пістолет на Морґана. Коли він вистрелив, Джинні, досі вражена завданим їй ударом, повисла на руці противника, намагаючись відтягнути її, але цього було замало.

Морґан відчув спершу важкий удар під ребрами, а тоді пекучий біль.

Від шоку він упав на одне коліно, але потім швидко підвівся. Не цілячись, Морґан вистрелив в охоронця, у якого на руці висіла Джинні.

Куля влучила охоронцю в лоб. Його тіло впало на дівчину і розпластало її на дорозі.

Морґан, хитаючись, зіп'явся на ноги. Від болю він аж стиснув зуби.

Бандит встиг помітити, як рука водія тягнеться до панелі. Перш ніж Морґан встиг ворухнутися, незграбні пальці таки намацали кнопку і натиснули її.

Сталеві ролети клацнули, наче пружина мишоловки, і закрили вікна, обернувши машину на залізну бляшанку.

Лаючись, Морґан випростався і став гатити руків'ям кольта об залізні шторки у безсилій злобі. Крізь удари він почув, як водій застогнав і сповз із сидіння на підлогу.

Ед із сіро-синім обличчям вилетів зі свого укриття, стискаючи гвинтівку.

Морґан обернувся і пильно поглянув на нього. Щось в очах Френка змусило Блека різко зупинитися.

— Ти — боягузливий пацюк! — гарикнув Морґан. — Я тебе зараз вгроблю.

Блек кинув зброю і благально підняв руки.

— Я намагався в нього поцілити, — дико закричав він. — Щось не так із мушкою, і гвинтівку заклинило!

Морґан раптом збагнув, що стікає кров'ю. Він роззяпив піджак і побачив величезну червону пляму.

Похитуючись, до нього підійшла Джинні. Її обличчя було червоним від жару палаючої машини, а волосся — трохи присмаленим.

— Тобі зле? — з тривогою запила вона.

— Дрібниця, — відказав Морґан, хоча насправді все було погано: його бив озноб, а голова йшла обертом. Він передав свисток Джинні. — Хутко клич Кітсона.

Вона дмухнула у свисток — прозвучало довге пронизливе виття. Потім дмухнула ще раз.

— Що з водієм? — запитала у Морґана. Він, притулившись до машини, дихав часто і неглибоко.

— Я розібрався з ним. Він встиг дотягнутися до панелі з кнопками, але, мабуть, зміг натиснути лише на одну з них.

Блек підійшов ближче і безпорадно застиг біля Морґана.

— Френку! Ти стікаєш кров'ю!

— Геть від мене, гнидо! — заричав Морґан. — Ти завалив усю справу. Тепер ми у повному лайні!

— Ні! — різко заперечила Джинні. — Ми досі можемо все провернути! Ходи сюди, я зупиню кровотечу.

Коли Морґан сів на узбіччі, Джинні зняла з нього піджак і сорочку.

Блек стояв, роззявивши рота, і не знав, що робити.

Френк закричав до нього:

— Забери тіло з дороги. Зроби нарешті хоч щось.

Джинні оглянула довгу подряпину вздовж ребер.

Рана була небезпечною, але кістки цілі. Дівчина задерла спідницю і відірвала довгу смужку матерії. Тоді підняла сорочку Морґана, відірвала не залитий кров'ю шматок тканини, склала із неї подушечку і міцно прив'язала до рани.

— Це хоч ненадовго спинить кров, — сказала Джинні. — Я перев'яжу її краще, щойно ми приїдемо до табору. Як ти?

Морґан повільно звівся на ноги, а тоді, скривившись, одягнувся.

— Зі мною все нормально. Годі квоктати, — він поглянув на панцерник. — Так, ми в лайні. Тепер не зможемо завезти авто у трейлер, а часу — обмаль. Якщо ми хочемо врятувати свої шкури, нам треба хутко вшиватися звідси.