Джеймс Чейз - Ось ваш вінець, леді

Раптова тиша, що запала на лінії, змусила мене злегка посміхнутися. Оце вже, гадаю собі, дав я їй над чим подумати.

— І ще одне, крихітко, я до цієї справи більше не чіпаюся... Мені це більше не цікаво, тож забудь про все, добре?

— То ви більше не зацікавлені? — Її голос був дуже холодний.

— Ви все добре зрозуміли ще з першого разу, — відказав я.

Запала нетривала пауза, по якій жінка промовила:

— Але ви ще зацікавитеся, містере Мейсон... повірте мені, вже незабаром ви будете надзвичайно зацікавлені... — і повісила слухавку.

Отаке.

Перше, що я зробив, коли прокинувся, — оглянув ушкодження, що їх мені заподіяла Блонді. Виглядало страхітливо. Мій ніс збільшився вдвічі порівняно з його звичайним розміром, а праве око геть заплющилося. Можна було подумати, ніби я цілу ніч бився навкулачки з Джо Луїсом [20] Джозеф Луїс Берроу, більше знаний як Джо Луїс (1914— 1981) — легендарний американський професійний боксер. Чемпіон світу в суперважкій вазі. У боротьбі за цей титул переміг 22 суперників, установив світовий рекорд. Цей рекорд протримався до 2015 року, коли його побив Володимир Кличко. .

Я повернувся до ліжка, лютий як чорт. З такою потовченою мармизою я мусив відмовитися від думки запросити Марді на обід. Я мав такий замордований вигляд, що годі було й намагатися поговорити з нею віч-на-віч.

Тож я запалив цигарку та замислився про свої негаразди. Якби ми з Марді були одружені, мені було би байдужісінько, скільки підбитих очей я маю. Насправді, тоді б вона бігала та метушилася навколо мене, намагаючись якось зарадити. Щойно ця думка просочилася до мого мозку, я рвучко зірвався та сів на ліжку. Таж я геть збожеволів. Я — і отак ні сіло ні впало думаю про одруження. Та це ж просто сміх та й годі. Я — той самий парубок, який здіймав на кпини хлопців, які вже упіймалися на шлюбний гачок. Обрати собі одну-єдину панянку, аби прожити з нею решту життя... е, ні, я пообіцяв собі ніколи не припускатися такої помилки. Аж ось він я — лежу на ліжку та обмірковую, як би то було чудово.

Зрештою я підвівся з ліжка та налив собі випити. Сказав собі, що краще б узятися робити якісь вправи абощо; бо щось я, здається, почав занепадати на силі.

Я саме прийняв душ і вже споліскував з обличчя мило для гоління, коли це несамовито задзижчав дзвоник вхідних дверей. Накинувши халат, я підійшов і відчинив двері.

Там стояв Еккі, його оченята виблискували від заледве стримуваного хвилювання.

— Привіт, — сказав колега, протискуючись повз мене до кімнати. Аж тут йому на очі потрапила напівпорожня півпінтова [21] Пінта — одиниця об'єму в системі англійських мір. Використовується в основному в США, Великій Британії та Ірландії, причому американська та англійська пінти не є тотожними. Американська пінта як одиниця вимірювання рідини становить 0,473176473 літра. Отже, півпінтова пляшка — це невелика пляшка об'ємом близько 236 мл. плящина, що стояла на камінній полиці. Він одразу попрямував кімнатою та вижлуктив половину того, що в ній ще залишалося.

— Та вже допивай до дна, — сухо сказав я, стоячи коло дверей, — не зважай на мене.

Еккі похитав головою та поставив пляшку на місце.

— Ніколи не п'ю зранку, — відказав він. — А шкода... то незлецький трунок.

— Ходімо до спальні, — запропонував я. — Розповіси мені усе, поки закінчу вдягатися.

Він пішов за мною слідом і всівся на краю ліжка.

— То що за колотнеча? — запитав я, натягаючи на себе сорочку.

— Маю одну роботу... — тут він затнувся та витріщився на мене, роззявивши рота. — Овва! — вигукнув гість, побачивши мою понівечену мармизу. Його очі вибалушилися від подиву. — Що, в біса, сталося з твоїм обличчям?

Я знизав плечима.

— Та трохи устряг у бійку вчора ввечері, — недбало відповів колезі. Сказати Еккі, що це одна жіночка отак мене віддухопелила? А дідька лисого! Хлопці до скону з мене глузуватимуть.

Еккі досі сидів, вилупивши на мене очі.

— Та й добряче ж тобі перепало, ге? — вимовив він.

— Бачив би ти отих інших хлопців, — сказав я, стоячи перед дзеркалом і ретельно зав'язуючи краватку. — На мене зненацька накинулося троє здоровецьких розбишак...

— Та знаю... знаю... — вишкірився Еккі. — І ти, звісно, добряче порахував їм усім ребра. Аякже! Можеш мені не казати.

— Я не марнуватиму час, розповідаючи тобі щось, у що ти не збираєшся вірити, — відказав йому.

— Гаразд, то не марнуй, бо я таки не повірю.

Я по черзі запхав свої ноги до штанин.