Джеймс Чейз - Хочеш жити?

Здесь есть возможность читать онлайн «Джеймс Чейз - Хочеш жити?» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Тернопіль, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Издательство: Навчальна книга — Богдан, Жанр: Крутой детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Хочеш жити?: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хочеш жити?»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чак завжди мріяв про красиве життя. Азартні ігри, жінки, легкі гроші — ось що було йому до смаку. І ось нарешті удача посміхнулася йому. Знайомство з наївною Меґ і пропозиція індіанця Тоголо обіцяли прибуткову справу. Чак з ентузіазмом схопився за нагоду заробити, прекрасно розуміючи, що ці легкі гроші будуть забарвлені чиєюсь кров’ю...
Чудовий детектив усесвітньо відомого майстра пера Чейза легко читається і тримає у напрузі до останньої сторінки. Загадки, вибухи, підступи, гумор, пристрасть і гроші, сумлінна робота поліцейських та пекельні виверти злочинців...

Хочеш жити? — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хочеш жити?», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Меґ сліпо пленталася за Чаком, який, схоже, знав, куди прямує.

Вони проминули консервний завод із зображенням гримучої змії. На одній червоній неоновій вивісці над фабрикою звивалась кільцями гадюка. На іншій блимав червоним напис: «Зміїні закуски». Пара пробралась крізь натовп людей, обійшла фруктовий ринок, потім Чак рушив у глиб смердючих провулків поміж двоповерхових, побитих негодою, дерев’яних будиночків. Перед останнім будинком він зупинився і скинув рюкзак.

— Побудь тут, — наказав він Меґ й увійшов досередини крізь різнобарвні нейлонові стрічки, що захищали вхід від мух.

У самому кінці короткого темного коридору за письмовим столом гриз курячу ніжку товстий індіанець-семінол.

— Для нас замовлено кімнату, — мовив Чак, — містер та місіс Джонс.

Індіанець викинув подалі курячу кістку, припіднявся, витер пальці об свої штани, потім знову вмостився на стільці. Він посміхнувся, демонструючи рівний ряд золотих зубів.

— Кімната вже готова, містере Джонс. Перший поверх, ліворуч, номер 3.

— Я покличу дружину, — сказав Чак.

Індіанець продовжував посміхатись.

— Правильно, містере Джонс, кличте свою дружину.

Це була задня кімната з вікнами на порт. У ній пара побачила двоспальне ліжко, розхлябаний комод, вбудовану шафу і, на диво, телефон, що стояв на нічному столику біля ліжка. Так звана ванна і смердючий туалет були на іншому боці сходового майданчика.

Меґ кинула рюкзак на підлогу, роззирнулась кімнатою.

— Чому не можна було лишитись у мотелі замість того, щоб перебиратись у це жахливе кубло? — запитала вона і безпорадно плюхнулася на ліжко.

Чак підійшов до вікна і подивився на порт унизу. Він простояв так кілька хвилин, зачарований шумом і метушнею, потім ступнув до ліжка. Меґ підняла на нього погляд.

— Чесно, Чаку, мені часом здається, що ти божеволієш. Нащо їхати з мотелю? Там було так зручно. Чому саме ця жахлива діра?

Він дивився на неї абсолютно скляними очима.

— Який мотель?

Меґ здригнулась. Вона притулила руки до обличчя.

— Чаку! Що це значить? Ти намагаєшся звести мене з розуму? Я питаю тебе про Пока, ти говориш: хто такий Пок? Тепер я... а ти говориш: який мотель! Що це означає? Що з тобою? Чи це зі мною щось не так?

— Зі мною все гаразд, — тихо відповів Чак. — Ми ніколи не зустрічали Пока. Ми ніколи не зупинялись у мотелі.

Меґ у розпачі куйовдила волосся.

— Хочеш сказати, це те, що треба буде говорити поліції?

Чак розплився у посмішці.

— Ось тепер, лялю, я вірю, що у тебе є мозок. Саме так. Ніякого Пока, ніякого мотелю.

Раптом нудні, буркотливі батьки, їхній нудний будинок видалися Меґ райським прихистком.

— Ні, Чаку, — вона боляче ляснула своє чоло. — Ні! Я йду! Можеш лишатись із цим божевільним індіанцем. Я не хочу нічого знати. Я нікому нічого не розповім. Я йду!

— Та невже?

Його голос прикував Меґ до місця.

Чак витягнув розкладний ніж. Помітивши, як зблиснуло лезо, Меґ зробила крок назад.

— Ти у справі, лялю, — ніжно промовив він. — Я попереджав тебе, але ти сама захотіла з нами. Спробуєш піти — і я поріжу тебе. Ти ж не хочеш решту життя ходити з пошрамованим обличчям?

Меґ із жахом дивилася на ніж. Чак вишкірився і сховав ніж до кишені.

— Облиш, маленька, ходімо, подивимось на місто.

Меґ нерухомо сиділа, міцно притиснувши руки до живота.

— Тут поруч, через коридор, — сказав Чак.

Він дивився, як дівчина прожогом перебігла коридор, а коли почув, що в туалеті злили воду, Чак вийшов із кімнати і зачинив двері на ключ. Він чекав Меґ просто біля сходів.

Вони мовчки спустились, пройшли повз усміхненого індіанця і рушили на гамірний спекотний берег.

* * *

Пок обперся на стінку кабіни.

Коренастий, веснянкуватий, лисіючий водій вантажівки дуже хотів із кимось поговорити... будь із ким. Запримітивши Пока, який голосував на узбіччі шосе, він загальмував і допоміг індіанцеві закинути до кабіни рюкзак. Після того, як Пок влаштувався на пасажирському сидінні, вантажівка з ревом загуркотіла шосе у напрямку до Парадайз-Сіті, а водій почав без угаву говорити.

— Хлопче! Не слід би тобі їхати туди! Чув, що кажуть по радіо? Не чув? Чорт забирай! Та я тільки радіо і слухаю, ото тільки вдома доводиться слухати дружину! Чув про Карателя? Ага... щось! Це витіснило всю ту стару байду, що була на радіо до цього — Ніксон і всі ті проблеми. У мене аж вуха від цього в’януть, але це хоч щось новеньке! Та за десятки кілометрів відсіль усі торочать про цього вбивцю. А ти звідки? Джексонвілль? Та звісно ж, знаю. Не так багато лишилося міст уздовж цього шосе, яких я не знаю. У відпустці, га? Що ж, ти таки можеш утрапити в халепу. Каратель... Думаю, він якийсь псих. Саме перед тим, як я тебе підібрав, по радіо сказали, що копи шукають індіанця. Не думай, нічого такого... копи тут розумні. Вони б не заявляли, якби не були впевнені, що тих старих паразитів порішив саме індіанець. Слухай, не маю нічого проти індіанців, але для мене всі ви на одне лице. Розумієш, про що я? Тобто, я ж не дурень. Думаю, для індіанців усі білі чоловіки на одне лице. Це ж так, га? Але подумати тільки! Індіанець порішив цих зажерливих паскуд! Знаєш, як я до цього ставлюсь? Скажу тобі: кого, в біса, хвилює, що пристрелили трьох багатих падлюк? Це було по радіо, я ж кажу. Ця прошмандовка Менді Лукас бачила його. У неї там нічліжка у клубі «Пелота». Чорт забирай! Ти би знав, що там за притон! Вона побачила, як той хлопець виходив із її машини. Це ж нісенітниця, хіба ні? Її машини! Я було зупинився у кафе, щоб перекусити, так її навіть по телеку показували... по телеку! Повію! Визнаю, я б і сам не проти розважитись із нею. Є в ній щось! А які цицьки! Копи надали їй захист. Вона говорить, що може впізнати цього хлопця у будь-який час, і копи готові вишикувати перед нею всіх індіанців міста, щоб вона вказала пальчиком на одного з них. Як тобі це подобається? Кажу тобі, хлопче, це небезпечне місто для індіанців, тож будь обережним!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Хочеш жити?»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хочеш жити?» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Хочеш жити?»

Обсуждение, отзывы о книге «Хочеш жити?» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x