— То значить, вона пише докторську, а ти?
— А я популярну версію плюс мої власні розслідування. А також короткий варіант у вигляді статті, яку я передав Еріці.
— Гаразд. Отже, ви працюєте однією командою. І про що ж ви пишете?
— Наш уряд запровадив суворий закон проти торгівлі сексуальними послугами, у нас є поліція, яка стежить за тим, щоб цей закон втілювався в життя, і суди, які повинні судити злочинців. Ми оголошуємо злочинцями клієнтів, що купують секс-послуги, і у нас є засоби масової інформації, які пишуть на цю тему та всіляко висловлюють обурення із цього приводу і так далі. У той же час Швеція входить до числа країн, у яких купується найбільша кількість повій на душу населення з Росії і Прибалтики.
— І ти можеш довести це фактами?
— Це аж ніяк не таємниця. Це навіть не новина для газети. Нове тут те, що ми зустрілися і поговорили з десятком дівчат типу «Лілея назавжди». [32] «Лілея назавжди» — назва фільму режисера Мудіссона.
Більшості з них від п’ятнадцяти до двадцяти років, і походять вони з неблагополучних соціальних верств східних країн. Їх заманили до Швеції, пообіцявши їм тут ту або іншу роботу, але тут вони потрапили в лапи секс-мафії, яка ні перед чим не зупиняється. У порівнянні з деякими речами, які довелося пережити цим дівчатам, «Лілея назавжди» може видатися невинним фільмом для сімейного перегляду. Тобто я хочу сказати, що ці дівчата пережили таке, що неможливо зобразити навіть у кіно.
— Добре.
— Це є головною темою дисертації Міа. Але моя книга не про це.
Всі подивилися на нього з новим інтересом.
— Міа брала інтерв’ю у дівчат. Я ж вивчав постачальників товару і клієнтуру, яку вони обслуговують.
На обличчі Мікаеля з’явилася посмішка. Він ніколи раніше не зустрічався з Даґом Свенссоном, але раптом зрозумів, що Даґ такий журналіст, які йому подобаються: журналіст, який дивиться в самий корінь проблеми. Для Мікаеля головне правило репортера говорило, що в будь-якій справі є той, на кому лежить за це відповідальність. The bad guys. [33] Погані хлопці (англ.).
— І ти розкопав цікаві факти?
— Я можу, наприклад, документально підтвердити, що один чиновник департаменту юстиції, котрий має відношення до розробки закону про секс-торгівлю, сам використовував принаймні двох дівчат, які потрапили сюди через канали секс-мафії. Одній з них було п’ятнадцять років.
— Ого!
— Я працював над цією темою загалом три роки. У книзі є кілька прикладів конкретних доль окремих дівчат. У ній фігурують троє поліцейських, один з яких працює в службі безпеки, а другий у поліції моралі. П’ять адвокатів, один прокурор і один суддя. Є також троє журналістів, один з яких — автор кількох публікацій про секс-торгівлю. У приватному житті він втілює в реальність свої фантазії ґвалтівника з неповнолітньою повією з Таллінна… І в цьому випадку йдеться зовсім не про сексуальні ігри за взаємною згодою. Я маю намір розголосити їхні імена. Все цілком підтверджено документальними свідченнями.
Мікаель Блумквіст аж свиснув.
— Позаяк я знову став відповідальним редактором, я ще раз перегляну весь документальний матеріал під збільшувальним склом, — сказав він. — Одного разу я допустив недбалість, не перевірив з усією ретельністю джерело інформації і заробив три місяці в’язниці.
— Якщо ви візьметеся надрукувати нарис, ти отримаєш усю документацію, яку тільки забажаєш. Але в мене теж є своя умова, на якій я погоджуся продати матеріал «Міленіуму».
— Даґ вимагає, щоб ми надрукували і його книгу, — пояснила Еріка Берґер.
— Саме так. Я хочу, щоб її публікація справила враження бомби, що розірвалася, а в даний момент «Міленіум» — це найчесніший і найсміливіший журнал у Швеції. Не думаю, щоб у нас знайшлося багато видавництв, які наважилися б зараз випустити подібну книжку.
— Отже, не буде книги — не буде і статті, — підбив підсумок Мікаель.
— По-моєму, те, що ми чули, звучить дуже здорово, — сказала Малін Ерікссон.
Хенрі Кортес підтримав її схвальним буркотінням.
— Стаття і книга — це дві різні речі, — зауважила Еріка Берґер. — У першому випадку відповідальність за публікацію лягає на Мікаеля, у другому — на автора книги.
— Знаю. — Даґ Свенссон кивнув. — Мене це не турбує. Як тільки вийде книга, Міа негайно ж подасть до поліції заяву на всіх осіб, яких я там називаю.
— Це все одно що розворушити осине гніздо, — сказав Хенрі Кортес.
— Це ще не все, — підхопив Даґ Свенссон. — Крім того, я розкопав частину тієї мережі, яка заробляє гроші на секс-торгівлі. Таким чином, йдеться про організовану злочинність.
Читать дальше