Маріо П’юзо - Хрещений батько

Майкл підвівся.

– Припини свій дурносміх, – процідив він. У його вигляді сталася настільки дивовижна зміна, що вмить зітерла усміх із облич Клеменци й Тессіо. Майкл не був ані високий, ані міцної статури, але сама його присутність неначе випромінювала небезпеку. Цієї миті він став ніби втіленням самого дона Корлеоне. Очі ніби посвітлішали, а лице зблідло. Здавалося, що він зараз учепиться у свого старшого й сильнішого брата. Ніхто не сумнівався, що, якби в Майклових руках була зброя, Сонні справді мав би чого боятися. Він перестав сміятись, а Майкл запитав його крижаним, грізним, як смерть, голосом:

– Ти, сучий сину, не віриш, що я впораюся з ними?

Сонні вже опанував свій істеричний регіт.

– Вірю, що зможеш. Я сміявся не з твоїх слів. Я сміявся з того, як усе цікаво обертається. Я завжди казав, що в «родині» ніхто не має такої клятої вдачі, як ти, навіть сам дон. Ти був єдиним, хто міг протистояти старому. Я ж пам’ятаю, який ти був ще пацаном. Просто скажений. Чортяка, ти кидався на мене, а я ж з біса старший за тебе. А Фредді раз на тиждень мусив віддубасити тебе, як цуцика. А тепер Солоццо вирішив, що ти макуха, бо не дав здачі Маккласкі, коли той заїхав тобі по пиці, і не станеш устрявати в чвари «родин». Солоццо гадає, що йому немає чого боятися, якщо він вестиме переговори з тобою сам-на-сам. А Маккласкі теж вирішив, що ти розварена макаронина. – Сонні помовчав, а потім розчулено докінчив: – Але ж ти, сучий сину, таки з роду Корлеоне. І лише я знав про це. Я чекав усі три дні, відколи стріляли в старого, що ти нарешті виткнеш свій характер із личини героя війни, університетського розумника та іншої притаманної тобі хріновини. Я чекав, що ти станеш моєю правою рукою і ми тоді перестріляємо задрипанців, які намагаються придушити нашого батька і нашу «родину». І для цього треба було тільки зацідити тобі в щелепу. Як вам подобається? – Сонні зробив кумедний жест, ніби завдавав удару, і перепитав знову: – Як вам це подобається?

Напруження в кімнаті вже спало. Майкл заперечливо хитнув головою:

– Сонні, я йду на це діло, бо не бачу іншої ради. Не можна давати Солоццо ще один шанс спробувати дістатися до старого. Крім мене, ніхто не матиме змоги наблизитися до нього. Я все обміркував. Не думаю, що ти знайдеш ще когось, хто погодиться пристрелити капітана поліції. Може, і ти б зробив це, але в тебе, Сонні, жінка й діти, і тобі треба вести «родинне діло», поки не оклигає старий. Таким чином, лишаємось я та Фредді. Але Фредді розклеївся і вибув із гри. Отже, лишаюся я один. Це, брате, логіка, а зламана щелепа тут ні до чого.

Сонні підійшов і обняв його.

– Мені начхати, які там у тебе причини, головне, що ти тепер із нами. Я тобі скажу ще одне: все, що ти виклав, чиста правда. А що ти на це скажеш, Томе?

– Докази переконливі, – знехотя підтримав Майкла Хейген. – Найбільше тому, що я не вірю, аби Турок щиро прагнув досягти угоди. Гадаю, він знову спробує дістатися дона. У всякому разі ми мусимо робити такий висновок із його останнього коника. Отже, нам треба усунути Солоццо. Ми впораємо його, навіть якщо для цього доведеться прикінчити капітана поліції. Але хоч би хто взявся за таку роботу, йому доведеться круто. Хіба обов’язково доручати це Майклові?

– Можу і я, – тихо зауважив Сонні.

Хейген нетерпляче похитав головою.

– Солоццо не підпустить тебе на милю до себе, навіть якби з ним був десяток капітанів поліції. Крім того, ти виконуєш обов’язки глави «родини». Тобою не можна ризикувати. – Хейген помовчав, а потім запитав у Клеменци і Тессіо:

– Чи є у вас хтось із найдовіреніших людей, хто-небудь справді видатний, хто міг би взятися за цю справу? Потім йому вже довіку не треба буде думати про гроші.

Першим заговорив Клеменца:

– Таких, кого б Солоццо не знав, немає. Він кожного миттю схопить. Викриє і нас, якщо я або Тессіо підемо на це діло.

– А може, є хтось відважний, але такий, що не заробив ще собі репутації, – здібний новачок? – допитувався Хейген.

Обидва капореджіме заперечливо схитнули головами. Тессіо усміхнувся, щоб пом’якшити ущипливість своїх слів, і промовив:

– Це неначе виставити хлопця з дворової команди на першість світу з боксу.

– Отже, доведеться Майклові, – коротко підсумував Сонні. – Є мільйон різних причин. Перш за все вони зневажають його як слабака. А він упорається з роботою, я ручаюся, і це важлива річ, бо у нас не буде іншої можливості всадити кулю в слизького, як гадюка, Турка. Подумаймо краще, як допомогти Майклові. Томе, Клеменца й Тессіо, рознюхайте, куди Солоццо повезе його на зустріч; мені дарма, скільки коштуватиме інформація. Дізнавшись, придумаємо, як передати тобі зброю. Клеменца, підбери для нього зі своєї колекції справді «безпечний» пістолет, такий, щоб не засікли. Вкороти йому ствол, хай бухає, як гармата. Велика прицільність не потрібна. Він буде стріляти майже впритул. Майку, відстрілявшись, кинь пістолет на підлогу. Не попадися з ним. Клеменца, обгорни рукоятку і курок отією чортівнею, що на ній не залишається відбитків. Запам’ятай, Майку, ми можемо усунути все на світі – свідків і таке інше, але якщо тебе схоплять із пістолетом, цього нам не виправити. Ми підготуємо транспорт і прикриття й зробимо так, щоб ти зник, матимеш приємний перепочинок, поки не вляжеться гармидер. Виїдеш надовго, але не здумай прощатися зі своєю дівчиною, навіть телефоном. Коли вже будеш за кордоном, я повідомлю її, що все гаразд. Це наказ. – Сонні всміхнувся братові. – А тепер іди з Клеменцою, він покаже тобі, як користуватися його пістолетом. Може, навіть варто потренуватися трохи. А ми подбаємо про все інше. Геть про все. Домовились?