Артур Дойль: Оповідання про Шерлока Холмса

Конан Дойль уперше написав повість про Шерлока Холмса — це був «Етюд у багряних тонах» — у 1887 році. В цьому творі з’явилися вперше і Шерлок Холмс, і Вотсон, і навіть їхня дбайлива економка місіс Хадсон. Але ця перша повість не була початком літературної діяльності Конан Дойля взагалі. Ще в студентські роки, вивчаючи медицину в Едінбургському університеті, він надрукував оповідання «Таємниця Сесаської долини». І хоча цей твір не набув розголосу, Конан Дойль писав далі. Щоправда, більшість часу віддавав лікарській практиці.

У 1881 році він закінчив університет, через кілька років лікарської практики, побувавши в плаванні навколо Африки (на кораблі він теж був лікарем), майбутній письменник захистив дисертацію і в 1885 році став доктором медицини. Здавалося б, його професійний шлях остаточно визначився. І раптом величезний успіх повісті «Етюд у багряних тонах», який змусив письменника всі сили душі і таланту віддати літературі. В 1891 році з’являється друком перша новела з серії «Пригоди Шерлока Холмса» — «Скандал у Богемії», і того ж таки року Конан Дойль залишає лікарську практику. Оповідання про Шерлока Холмса друкувалися в журналі «Стренд мегезін». За договором з цим виданням Конан Дойль мав регулярно подавати до нього цікаві історії розслідувань за участю свого детектива. Врешті-решт це йому набридло. Людина волелюбна і незалежна, він не хотів залежати ні від журналу, ні від свого героя і, як він писав у листі до матері, вирішив убити Шерлока Холмса, який відволікав його від важливіших речей. В оповіданні «Остання справа Холмса» (1893) жахливий злочинець професор Моріарті власними руками вбив геніального детектива, а письменник міг вільно зітхнути і вдатися до тих форм творчості, які йому здавались значно цікавішими і важливішими, ніж детективні оповідання.

Однак воля автора виявилася неспроможною подолати волю читацького загалу. Публіка жадала все нових і нових творів про Шерлока Холмса, і нарешті письменник здався — воскресив героя. В 1901-1902 роках була надрукована нова повість «Собака Баскервілів» і нові оповідання про симпатичний дует розслідувачів. Нова збірка «Повернення Шерлока Холмса» (1905) виявилася не останньою — невдовзі з’явилися «Його прощальний уклін» та «Архів Шерлока Холмса».

Сам письменник весь час доводив собі та іншим, що його справжнє художнє покликання полягає аж ніяк не в детективних історіях. Він не без успіху писав історичні романи, такі, як «Білий загін» про події у XIV столітті, історично-гумористичні твори на зразок «Подвигів бригадира Жерара». Успіх мали і його п’єси, наприклад, «Ватерлоо», науково-фантастичні повісті, такі, як «Загублений світ», «Отруєний пояс», «Марракотова безодня». Він виступав як талановитий і дуже активний публіцист. Його книга «Злочин у Конго» (1909) з такою силою викриває знущання бельгійських колонізаторів з конголезців, розповідає про такі страшні масові вбивства жителів Конго, такий нелюдський визиск тубільного населення цієї країни з боку бельгійського короля Леопольда та його поплічників, що твір звучить як переконливий вирок колоніалізмові взагалі. Саме так і сприймали цю книгу Конан Дойля читачі в усьому світі, а його позиція, послідовна й мужня, викликала в них справжнє захоплення. Цей епізод у його творчості — пік громадянської й суспільної діяльності.

Конан Дойль любив подорожувати і зі своїх численних подорожей завжди привозив нові спостереження, сюжети, нотатки, які ставали новими книжками. Він побував, і не раз, в Африці, був військовим лікарем під час англо-бурської війни, а коли спалахнула перша світова війна, письменник, якому на той час уже виповнилося п’ятдесят п’ять років, вимагав, щоб його знову мобілізували як медика й послали на фронт. І хоча йому в цьому відмовили, на фронт він таки їздив і про все, що бачив на війні, писав, причому не тільки в спеціальному дослідженні, а й у статтях.

Усе своє життя Артур Конан Дойль цікавився різними галузями науки, мистецтва, спорту. І в цьому його герой Шерлок Холмс схожий на свого автора, хоча на відміну від нього був підкреслено байдужим до політики. Знання Конан Дойля з біології, хімії, музики знадобилися і великому детективу. А любов письменника до спорту, постійні тренування зробили його дужим і оптимістичним, подарували йому творче довголіття і неабияку працьовитість. У нього було багато друзів, і люди, які добре його знали, любили широту його вдачі, захопленість життям, живе зацікавлення справами людини та світу. Відомий англійський гуморист Джером К. Джером, що був добрим знайомим Конан Дойля, сказав про нього слова, які могли б стати епіграфом до біографії творця Шерлока Холмса: «Людина великого серця, велика на зріст, з великою душею».