Галина Горицька - Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги

«Кому розповіси – не повірять, як мене літаком з командувачем всієї флотилії…» – думав він і навіть Михайлу нічого не сказав. Пощастило… А інші пішли під розстріл. Ті, що не встигли вийти з оточення.

Він пишався тим, як його побратими йшли на смерть – потім у штабі ходили чутки, як це було. На всі ґудзики застебнуті, не строєм, ні, бо німці не давали так іти в колоні полоненим, всі як один – із виправкою, що називається: «Я т-тє дам». Вони знали, куди їх ведуть – німці називали радянських моряків «чорна смерть», їх і штурмовиків ІЛ-2. І в полон їх вони не брали, так само, як Червона армія розстрілювала есесівців відразу після допиту, пускала «в розход». Поки моряків вели до Бабиного Яру, вони співали:

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

«Удар блискавки» ( фр. ) – крилатий вираз, що означає закоханість із першого погляду.

Сучасна назва – Шовковична.

Нормування поширювалось на муку, хліб, крупи, макаронні вироби, цукор, м’ясо, м’ясопродукти, рибу та на промислові товари. Робітникам щодня належало 500–700 г хліба, службовцям – 400–450 г (в залежності від важливості галузі виробництва), дітям і утриманцям – 300 г.

Центр Києва у вересні 1941 р. зруйнували не нацисти, а радянські війська. Утім, чутки про участь радянських військ у руйнуванні Києва заперечували як німецьку пропаганду. Навіть Хрущов удавав, що не знає, чиїх рук ця справа. У своїх мемуарах він писав: «Я так і не зміг розібратися… Населення говорило, що німці пояснювали: це підірвали партизани, які лишилися. Я вважаю, що це все ж таки була справа рук гестапівців». Хрещатик мали розчистити до свята Першого травня 1944 р. (насправді це відбулося лише восени 1945 р.). У тогочасній радянській пропаганді Хрещатик став символом звірств нацистів.

«Єжовщина» – назва періоду в історії СРСР (на посаді наркома внутрішніх справ в 1937–1938 рр. перебував М. І. Єжов), коли сталінські репресії були доведені до максимуму. Інша назва цього періоду – «Великий терор» (за назвою книги Роберта Конквеста ( англ. «The Great Terror: Stalin’s Purge of the Thirties» (1968). За межами колишнього СРСР поширений термін «Велика чистка» («The Great Purge»).

Так називали авто, яке було випущене на Горьковському автозаводі ім. Молотова, що вважалось масовим у Радянському Союзі.

У 1929 р. секретаріат ВУЦВК затвердив рішення Київської міської ради про закриття «на численні прохання трудящих» Володимирського собору в Києві та організацію в його приміщенні Всеукраїнського антирелігійного музею.

«Щастя і багатства!» ( Івр. )

«Член сім’ї зрадника Батьківщини» («Член семьи изменника родины») ( рос. ) – формулювання закону СРСР «Про членів сім’ї зрадників Батьківщини» від 1935 р. Цей термін передбачав покарання для всіх членів родини. Вони підлягали засланню у віддалені райони Сибіру.

Нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Так на той час називали сучасну вулицю Антоновича.

Сучасний парк Шевченка.

Сучасна Лютеранська вулиця.

Сучасна вулиця Городецького.

За іронією долі, саме цей будинок першим побудують під час відновлення Хрещатика. Він викличе неабиякі суперечливі дебати своєю архітектурою доби пізнього сталінізму.

Сучасний Майдан Незалежності.

Мається на увазі відділ агітації і пропаганди ЦК КПРС.

Ланцюговий Миколаївський міст – перший постійний міст через Дніпро. Зруйнований двічі: 1920 року польськими військами та 1941-го – підрозділами НКВС та 37-ї армії.

Насправді консиліум лікарів вирішив здійснити високу ампутацію лівого стегна. Внаслідок сепсису Ватутін невдовзі помер у київському військовому шпиталі.

Сучасна назва заводу «Кузня на Рибальському».