Ці тексти звернені не до простих смертних… Гностичний світогляд — це шлях, застережений для еліти… Адже, як сказано в Біблії: не кидайте ваших перел свиням.
(Kamal Jumblatt, Інтерв’ю газеті Le Jour, 31.3.1967)
Arcana publicata vilescunt: et gratiam prophanata amittunt. Ergo: ne margaritas obijce porcis, seu asino substerne rosas.
(Johann Valentin Andreae, Die Chymische Hochzeit des Christian Rosencreutz, Strassburg, Zetzner, 1616, фронтиспис)
[252] Другий епіграф. — Розголошені таємниці знецінюються, а розкриті втрачають привабливість. Отже, не розкидай перли перед свиньми і не підкладай троянд ослові. — Йоган Валентін Андрее, «Хімічні зашлюбини Хрістіяна Розенкройца».
З іншого боку, де знайти людину, яка здатна була б прочекати на камені шість століть і яка таки чекала на цьому камені? Звичайно, Аламут врешті упав під натиском монголів, але секта ісмаїлітів збереглася на цілому Сході. З одного боку, вона змішалася з нешиїтським суфізмом, з іншого — покликала до життя страхітливу секту друзів, з іще іншого боку вона збереглася серед індійських хоя, послідовників Аґи-Хана, неподалік від місця, де крилася Аґарттха.
Але я виявив ще одну річ. За династії Фатімідів, завдяки академії в Геліополісі, у Каїрі були віднайдені герметичні поняття стародавніх єгиптян, і там був заснований Дім Знань. Дім Знань! Звідки черпав натхнення Бекон для свого Соломонового Дому, який став прообразом Консерваторію?
«Ось воно, ось воно, нема більше жодних сумнівів», говорив захмелілий Бельбо. Відтак: «А що тоді кабалісти?»
«Це лише паралельна історія. Єрусалимські рабини відчувають, що між тамплієрами та асасинами щось відбулося, винюшують щось й іспанські рабини, мандруючи по європейських командоріях, нібито щоб давати гроші під лихву. Відчуваючи себе виключеними з таємниці, в приступі національної гордості вони вирішують самі зрозуміти, в чому справа. Як це, ми, Вибраний Народ, не в курсі таїни таїн? Раз — і започатковують кабалістичну традицію, яка була героїчною спробою вигнанців, покидьків суспільства домогтися свого наперекір можновладцям, панам, які вважають, що знають усе».
«Але поводячись так, вони справляють на християн враження, шо справді знають усе».
«І в певному моменті хтось фатально стріляє не в того зайця. Плутає Ісмаїла з Ізраїлем».
«Отже, Барруель, Протоколи та Голокост є всього лишень плодом переплутання приголосних».
«Шість мільйонів євреїв, знищених через помилку Піко делла Мірандоли».
«А може, була інша причина. Вибраний народ узяв на себе завдання тлумачити Книгу. Від нього ця обсесія поширюється. А інші, не знайшовши нічого в Книзі, вирішили помститися. Люди бояться того, хто ставить їх віч-на-віч із Законом. Але чому асасини не з’явилися на сцені раніше?»
«Бельбо! Подумайте лишень, який занепад панував у тому регіоні від битви під Лепанто і пізніше. Ваш Себоттендорф розумів, що треба шукати чогось серед турецьких дервішів, але Аламуту вже нема, люди звідтіля принишкли невідомо де. Вони вичікують. І ось прийшла їхня година, вони знову показують носа під крилом ісламського ірредентизму. Вводячи до Плану Гітлера, ми знайшли вірогідне пояснення Другої світової війни. Вводячи туди асасинів з Аламуту, ми пояснюємо все те, що вже роками відбувається на теренах між Середземномор’ям та Перською затокою. І тут ми знаходимо місце для ТРЕСу, Templi Resurgentes Equites Synarchici [253] Templi Resurgentes Equites Synarchici — лат.: Воскресаючі Вершники Синархійського Храму.
. Товариство, яке ставить собі за мету врешті-решт відновити зв’язки між духовним лицарством різних віровизнань».
«Або ж яке розпалює конфлікти, щоб усе заблокувати і ловити рибку в мутній воді. Зрозуміло. Ми наближаємося до кінця нашої праці перекроювання Історії. Чи не трапиться так, що у віщий момент Маятник відкриє, що Пуп Світу знаходиться в Аламуті?»
«Ну, не перебільшуймо. Про мене, нехай це останнє питання залишається висіти у повітрі».
«Як Маятник».
«Якщо вам завгодно. Не можна висловлювати всього, що спадає нам на гадку».
«Аякже, аякже. Строга наукова точність над усе».
Того вечора я був гордий з того, що спорудив гарну історію. Я був естетом, який використовує тіло і кров світу, щоб створити з них Красу. А Бельбо був уже адептом. Як будь-хто інший — не через Просвітлення, а через faute de mieux [254] faute de mieux — фр.: брак ліпшого.
.
Claudicat ingenium, delirat lingua, labat mens
(Лукрецій, De rerum natura, III, 453)
[255] Епіграф. — Нидіє хист, і язик заплітається, й розум хиріє. — Лукрецій, «Про природу речей» (пер. А.Содомори).
Мабуть, власне в ті дні Бельбо спробував зрозуміти, що саме з ним діється. Однак навіть суворість його самоаналізу не змогла відірвати його від недуги, до якої він уже звикав.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу