Андрій Курков - Самсон і Надія

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Курков - Самсон і Надія» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2021, ISBN: 2021, Жанр: Исторический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Самсон і Надія: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Самсон і Надія»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Ранньою весною 1919 року у Самсона Колечка під час вуличного погрому козаки зарубали батька, йому самому відтяли вухо. У Києві заворушення, місто знову захоплене більшовиками, але вони майже не контролюють ситуацію. Городян грабують справжні і фальшиві червоноармійці, по околицях Києва раз по разу господарюють банди всіляких отаманів – Зеленого, Григор'єва, Струка… Виживати стає все складніше. За збігом дивних обставин – завдяки письмовому столу покійного батька – Самсона Колечка беруть на службу до міліції. Ця справа для нього абсолютно нова, проте він одразу, починає розслідувати злочини – ті, що здійснюють червоноармійці, які в нього оселилися. Розслідування Самсона призводять до абсолютно непередбачуваних наслідків…

Самсон і Надія — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Самсон і Надія», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Незабаром підвода біля знайомої цегляної будівлі зупинилася. Чоловік у куртці зайшов усередину, а вийшов уже не сам, а з трьома солдатами. Зняли вони стіл і, як лежав він угору ніжками, так і занесли вони його в приміщення. Візник зіскочив із козел, заглянув у відчинені двері, крикнув щось про оплату за транспорт. Вийшов на його крик той самий чоловік у куртці, дав візникові в руку папірець розміром з «керенку», але не гроші. Той покрутив його перед очима, подивився запитливо на представника міліцейської установи, очима матюкнувсь і махнув рукою.

Провівши порожню підводу поглядом, осмілів Самсон настільки, що сам до порога установи підійшов і всередину ступив.

– Куди? – суворо запитав червоноармієць, який стояв одразу за дверима, тримаючи правою рукою за ствол гвинтівку, уперту прикладом у підлогу.

– Тут щойно мій стіл занесли, – спробував пояснити Самсон. – А куди далі, я не побачив.

– Стіл туди занесли, – кивнув червоноармієць на дерев’яні сходи з красивими червоними поручнями.

– Можна? – запитав Самсон.

– Ага, – відповів черговий червоноармієць, шанобливо глянувши на перебинтовану голову візитера.

Він вибіг по сходах і зіткнувся нагорі віч-на-віч із чоловіком у старому зеленому френчі та в синіх формених штанях. І френч, і штани були від різних уніформ, тому скласти їх воєдино в думках Самсону не вдалося, а під роздратованим утомленим поглядом цього чоловіка й поготів часу на це не залишалося.

– Що вам тут? – запитав із хрипотою чоловік.

Коротко, але плутано пояснив йому Самсон мету візиту, а також на ходу пригадав отриману «вказівку» про реквізицію зайвих меблів, де докладно описувалося, що один письмовий стіл на сім’ю не є зайвим, а також повідомлялося, що в обмін на вилучені меблі видавався документ. Документа ж йому теж ніякого не дали, а стіл реквізували явно за скаргою двох постояльців, яким цей предмет меблів спати заважав.

Вислухавши візитера, поманив його чоловік до кімнати й показав на знайомий стіл, у якого дійсно шухляди опломбовано було мастиковими печатками.

– Він? – уточнив чоловік.

– Він! – кивнув Самсон.

– Ну так сідайте й пишіть реляцію в деталях про всю подію! – сказав чоловік. І сам же приніс два аркуші паперу й товстий, незаструганий олівець.

Слово, вжите відносно до необхідного паперу, викликало повагу й довіру. У Самсона промайнула навіть надія на позитивний результат цієї справи.

Він посунув до столу з кута порожньої кімнати самотній стілець, сів, подивився критично на стелю, звідки ледь світила тьмяна лампа.

Чоловік мовчки приніс з іншого приміщення настільну лампу, увімкнув.

Тут уже нічого не залишалося Самсону, крім як реляцію писати.

– Спочатку про себе напишіть, прізвище, короткі біографічні відомості та адресу! – підказав чоловік.

Виклався в документі Самсон по повній. Не забув і про смерть батька згадати, думаючи, що це також характеризує його самого з позитивного боку, тому що жертва рідко буває негативним життєвим персонажем.

Отримав у руки чоловік через недовгий час два списані акуратним почерком аркуші.

– Ви тепер додому повертайтеся! – зітхнувши, сказав він. – Я вранці прочитаю.

– Чому не тепер?

– Очі втомилися, треба їм відпочинок дати. А ви вранці приходьте, до десятої! Я тут і живу, так що зустріну! Скажете, що до Найдена!

– А його не відвезуть? – кивнув Самсон на стіл.

– Обіцяю! – твердо запевнив його чоловік із дивним прізвищем.

Поправив Самсон бинт на голові, підтягнув автоматично рухом рук і вийшов до сходів.

Незачинені двері квартири якось відразу нагадали господареві, який повернувся, що не є господарем він тут уже. Дві гвинтівки з насадженими на дуло багнетами стояли під стіною, як мітли у двірницькій. Поряд із ними – туго набитий мішок. Самсон увімкнув світло, лампочка спалахнула й майже відразу згасла, її слабке сяйво тремтіло, як вогник свічки. Хлопець заглянув усередину мішка, витягнув із нього клапоть тканини, виявилася викройка жилетки з грубими крейдовими лініями майбутнього шва. Стало зрозуміло, що червоноармійці дарма часу не гаяли й навідалися до кравця. Холодне сире повітря війнуло в обличчя з вітальні, змусивши Самсона, не роздягаючись, вирушити по дрова до підвалу.

Затопивши грубку, яка обігрівала спальню, обернувся він і на іншу, яка задньою стінкою кабінет батька гріла. У тому кабінеті зараз спали на підлозі два червоноармійці, що звільнили свій спальний простір найпідлішим чином!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Самсон і Надія»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Самсон і Надія» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Курков - Бікфордів світ
Андрій Курков
Андрій Курков - Садівник з Очакова
Андрій Курков
Андрей Курков - Самсон и Надежда
Андрей Курков
Андрій Курков - Казки
Андрій Курков
Андрій Курков - Різдвяний сюрприз
Андрій Курков
Андрій Курков - Сірі бджоли
Андрій Курков
Андрій Курков - Приятель небіжчика
Андрій Курков
Андрій Курков - Закон равлика
Андрій Курков
Отзывы о книге «Самсон і Надія»

Обсуждение, отзывы о книге «Самсон і Надія» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x