Гюнтер Продель - Вбивці на борту

Як бачимо, пояснення ще менш переконливе, ніж у інших, підстав для обвинувачення ще більше. І знов-таки — жодного свідка, жодного прямого доказу.

Отже, коло замкнулося, і ФБР довелося скласти зброю. Втім, перш ніж визнати свою безпорадність, воно відсвяткувало дві, хоч і невеличкі, перемоги.

По-перше, вдалося вистежити «азбестового незнайомого», який побував на кораблі в Есбері-Парку, але до катастрофи ця особа ніякої причетності не мала. «Уряд Сполучених Штатів не зацікавлений у тому, щоб розкрити, хто була ця людина і «Що вона робила на борту «Моро Касл», — говорилося в офіційному повідомленні, яке одержало ФБР. Тільки сьогодні, коли завіса таємниці навколо катастрофи трохи розвіялася, вдалося точно встановити, яку роль відіграв «незнайомий». Справа в тому, що в деяких каютах американська контррозвідка встановила апаратуру для підслуховування. Подальші ж коментарі зайві.

З'ясувалося також, що сталося з матросом та офіцером, трупи яких знайшли на пляжі в Есбері-Парку. Як засвідчило кілька пасажирів, матрос «потрошив» кинуті на палубі валізки, і офіцер застрелив його. Сам він стрибнув у воду, щоб дістатися до шлюпки, але так і не виринув.

Все інше лишилося нерозплутаним. Даремно мільйони читачів щоранку нетерпляче перегортали сторінки газет, даремно оббивали пороги різних установ репортери — нічого нового щодо таємниці «Моро Касл» їм з'ясувати не вдалось.

Нарешті, настав день суду над Вармсом та Ебботом. Вармса звинувачували в тому, що під час пожежі він не зміг утримати в руках команду, не зупинив вчасно корабель, не вжив необхідних заходів у боротьбі з вогнем, не подав сигналу біди, не організував рятування пасажирів і, нарешті, кинув шлюпки в океані напризволяще. Обвинувачень було чимало, але суд ухвалив ув'язнити Вармса тільки на два роки.

Еббот був визнаний винним у тому, що він залишив своє місце в машинному відділенні, нічого не зробив для рятування пасажирів, а, навпаки, втік з корабля. Він відбувся лише кількома місяцями ув'язнення. Більше того, незабаром касаційна інстанція виправдала обох через «брак доказів».

Проте їхня кар'єра скінчилася: морське міністерство позбавило обох офіцерських звань. Вармс пішов працювати докером і загинув під час другої світової війни, Еббот вмер через два роки після катастрофи від алкоголізму.

І лише третій підозрюваний, радист Роджерс, скористався з нещастя в чисто американський спосіб. Кілька тижнів він виступав на сцені нью-йоркського театру «Ріальто» з плутаними, але повними емоцій спогадами очевидця. Він одержав за це 10 000 доларів, а також здобув славу «героя «Моро Касл».

Втім, слава розвіялась, мов дим, того ж самого дня, коли газети перестали писати про «Моро Касл». Незабаром про жахливу катастрофу на морі забули всі, у тому числі й поліція: настали часи Аль-Капоне.

Минуло три з половиною роки. І от одного ранку, розгорнувши свої газети, читачі побачили жирні заголовки: «Пожежа на «Моро Касл» — справа рук Роджерса».

Що ж сталося? Невже перший радист вирішив признатися в давньому злочині?

Нічого подібного. Після дебюту на театральних підмостках Роджерс оселився в штаті Нью-Джерсі, в маленькому тихому містечку Байонна. "Незабаром він поступив у місцеву поліцію і, прослуживши рік постовим, був переведений на роботу до поліцейської радіостанції. І тут він несподівано зустрів свого давнього колегу — колишнього третього радиста Дойля. Однак тепер вони помінялися ролями: Дойль був безпосереднім начальником Роджерса. Така ситуація незабаром призвела до конфліктів між ними, а згодом — до відкритої ворожнечі. Крім того, в Дойля була своя точка зору на причини катастрофи, і під час однієї із сварок він назвав Роджерса вбивцею та палієм.

Через кілька днів після цього випадку Дойль знайшов у своєму службовому кабінеті пакет з листом, надрукованим на машинці. «Шановний колего, — стояло в листі,— будь ласка, відремонтуйте цей нехитрий прилад. Я знаю, ви розумієтесь на цьому. Буду вам дуже вдячний». З пакета Дойль витяг підігрівач води для акваріума. Не підозрюючи нічого, бо він справді був спеціалістом у цій галузі й неодноразово робив подібні послуги товаришам по службі, Дойль увімкнув прилад у мережу. Тієї ж миті стався вибух. Тяжкопоранений Дойль опинився в лікарні. Проте він відбувся щасливо: жодна з ран не була смертельною.

— Це зробив Роджерс, тільки він. У такий самий спосіб він підпалив «Моро Касл», — цими словами зустрів Дойль начальника кримінальної поліції капітана Мак-Грата.