Богдан Коломійчук - Таємниця Єви

Здесь есть возможность читать онлайн «Богдан Коломійчук - Таємниця Єви» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: Array Литагент «Фолио», Жанр: Исторический детектив, Исторические приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Таємниця Єви: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Таємниця Єви»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Богдан Коломійчук (нар. 1984 р. на Хмельниччині) – український письменник, автор історико-авантюрної прози, отримав Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» за роман «Людвисар. Ігри вельмож», який вийшов друком у видавництві «Фоліо». В творах письменника поєднуються карколомний сюжет, містика, гумор та правдиві історичні факти. Окреме місце в творчості Б. Коломійчука посідають жіночі персонажі. Чаклунки, шляхтянки, повії, – вони завжди різні й несподівані, але щоразу еротично-чарівливі.
«Таємниця Єви» – збірка авантюрних та детективних оповідань, події в яких відбуваються переважно на початку XX століття. Тут і блискуче розслідування львівського комісара Вістовича, і легенда замку графа Шенборна, і звичайно ж, нова спроба розгадати таємницю жіночого світу…

Таємниця Єви — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Таємниця Єви», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Звичайно, ні, – засміялась Єва, – хіба хтось може споглядати чужі сни? Під ранок, коли я навідалась сюди, ви усміхались уві сні. От я і зробила висновок, що слово «дивні» – не зовсім підходяще.

– Ви праві, – погодився той, – мені снились просто неймовірні речі… Що сталося зі мною вчора?

– Ви почали свій обшук, а потім сон зморив вас у цій кімнаті.

– Такого ніколи зі мною не було раніше.

– Що ж, часом тутешнє повітря дурманить людям голову, – промовила жінка, – а може, служниця зробила заміцний глінтвейн.

Єва попрямувала до дверей.

– За півгодини буде накритий сніданок, – додала вона, – а потім, якщо ваші плани не змінилися, ми їдемо стріляти.

– З приємністю, – відповів Герман.

Щойно Єва вийшла за двері, чоловік рвучко зняв із себе дивакуватий халат і роззирнувся по кімнаті, шукаючи свій одяг. Той виявився в кутку кімнати, ретельно складений на кріслі. Поряд, на столику, лежав його «Гассер». Кислович швидко одягся і пристебнув до пояса зброю. За мить двері кімнати знову прочинились і досередини зайшов усміхнений Станіслав. З рота в нього стирчала запалена люлька – ще одне свідчення того, що поліціянт перебуває в чудовому гуморі.

– Доброго ранку, мій друже! – привітався він. – Як почуваєтесь?

– Дідько! – замість відповіді процідив Герман. – Що сталося з нами вчора?

Поліціянт безтурботно знизав плечима.

– Схоже, перебрали трохи того чудового глінтвейну. Таке буває, знаєте…

Кислович стрімко рушив до дверей.

– Ви куди? – спитав Станіслав.

Герман зупинився і глянув кудись повз нього.

– Треба дещо перевірити, хоча… ні… Ви зробите це краще за мене…

– Що саме? – поліціянт із жалем витягнув з рота люльку.

– Накажіть своїм людям перевірити, хто в цьому містечку поселився одночасно з нашими товстунами. В той самий день, з різницею в годину-дві, – промовив Герман, – зробіть це ще до нашого уроку стрільби.

– Гаразд, – кивнув той.

– Тільки… – Кислович заговорив пошепки. – Ані слова про це Єві.

Поліцейський театральним жестом показав, що замикає вуста на ключ.

– А ви куди? – одразу після цього запитав він.

– Розповім пізніше.

– Але ж Єва чекає нас за сніданком…

– Скажіть, що я був дуже спантеличений і мусив привести себе до ладу. Її це не здивує. Чекатиму вас о другій біля Товариського клубу.

Герман вийшов з кімнати, безшумно зійшов сходами і минувши вітальню, опинився згодом на вулиці. Ні служниця, ні господиня його не помітили.

Рівно о другій, як і було домовлено, всі троє знову зустрілися. Єва і Станіслав під’їхали до Товариського клубу на санях, де їх уже чекав Герман. Кислович виглядав спокійним і впевненим. Таким, яким він уперше з’явився на віллі у пані Стефи. Єва радісно посміхалася йому, а поліціянт далі курив свою люльку.

– Ну, нарешті, – промовила пані Гроцька, коли Кислович подав їй руку і допоміг вийти з саней, – нарешті ми їдемо стріляти. Я не могла дочекатись.

– Я також, – посміхнувся Герман.

– Хвильку зачекайте мене, панове, я мушу зайти до господаря клубу в одній справі, – мовила жінка.

– Супроводити вас? – запитав поліціянт.

– Не турбуйтесь, Станіславе, – відповіла вона, – почекайте мене тут.

Чоловіки вклонились і мовчки чекали, поки Єва зайде всередину.

– Дізналися щось? – запитав тоді Герман.

– Аякже, ви були праві, пане Кислович. Справді одночасно з фон Ранінгером, Гайсманом та рештою в іншому місці поселилося п’ятеро добродіїв. Причому, з такою самою різницею в часі… 15-го, 17-го, 18-го і двоє – 20 січня. Імена постояльців…

– І виїхали вони також одночасно, – перебив той.

– Саме так! 10 лютого.

– Як називається місце, де проживали всі ці alter ego?

– Вілла «Діана», це зо три милі звідси, на окраїні. Колись це був мисливський будинок місцевого старости. Теперішній власник ніколи там не буває. Керує віллою розпорядник, але й той нечасто там з’являється. Тільки коли потрібно когось поселити або забрати гроші.

– Чудово, Станіславе, – похвалив Герман, – ви, бува, не запитали в пані Гроцької, де саме вона хоче провести наш урок?

– Ні.

– Тоді я готовий битися об заклад, що це буде біля вілли «Діана».

– Он як! Отже, вам щось відомо?

– Навіть більше, Станіславе, я майже розкрив цю справу.

– Отже, після того як ми розійшлися у «Медовій Єві», ви також не гаяли часу? – радісно запитав поліціянт.

– Нічого я не зробив. Просто встиг отримати телеграму від друзів з віденської поліції.

– Якого змісту? – поліцейський натягнувся, як струна, і з нетерпінням чекав відповіді.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Таємниця Єви»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Таємниця Єви» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Богдан Коломійчук - Візит доктора Фройда
Богдан Коломійчук
Богдан Коломійчук - Небо над Віднем
Богдан Коломійчук
Богдан Коломыйчук - В'язниця душ
Богдан Коломыйчук
Богдан Коломійчук - Людвисар. Ігри вельмож
Богдан Коломійчук
Богдан Коломийчук - Моцарт із Лемберга
Богдан Коломийчук
Богдан Коломийчук - Людвисар. Игры вельмож
Богдан Коломийчук
Богдан Коломийчук - Експрес до Ґаліції
Богдан Коломийчук
Богдан Коломийчук - Готель «Велика Пруссія»
Богдан Коломийчук
Богдан Коломийчук - Візит доктора Фройда
Богдан Коломийчук
Богдан Коломійчук - Король болю
Богдан Коломійчук
Богдан Коломійчук - В’язниця душ
Богдан Коломійчук
Отзывы о книге «Таємниця Єви»

Обсуждение, отзывы о книге «Таємниця Єви» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x