Ю Несбьо - Син

Вона похитала головою.

– Він боявся.

– Чого?

– Що його власні вади передадуться дитині. Ген ігроманії. Руйнівна пристрасть до ризику. Нездатність триматись у межах. Напади меланхолії. Гадаю, він боявся, що народить «дитину диявола». Я дражнила його, казала, що він, мабуть, має десь позашлюбну дитину і саме тому боїться.

Карі кивнула. «Дитина Розмарі». Вона згадала літню прибиральницю в поліційному управлінні, яку вона, зрештою, пригадала, як власницю прізвища Тоу.

Затим Карі попрощалась і вийшла в літню ніч, де спочатку м’який вітерець з моря, а потім час підхопили її, закрутили, віднесли геть. І ось тепер, сидячи в машині, дивлячись на перший сніг, вона думала, як перемінився весь пейзаж, як часто складається зовсім інакше, ніж планувалось. Вони з Сем уже намагалися завести дитину. На її власний подив, вона відмовилася не тільки від цікавої роботи в Міністерстві юстиції, але й від роботи з величезною платнею у страховій компанії.

Вони вже виїхали з Осло, переїхали невеликий місточок і рушили вгору гравійним путівцем, коли вона, нарешті, запитала Осмунда, що, власне, сталося.

– Подзвонили з драмменської поліції, попросили нас допомогти їм, – сказав Осмунд. – Жертва – судновласник. Інве Морсанд.

– О Боже! То це ж його дружину вбито…

– Так.

– Убивство? Самогубство?

– Подробиць не знаю.

Вони припаркувались за поліційними машинами, пройшли через хвіртку в штакетнику до вхідних дверей великого будинку. Їх зустрів інспектор бускерудської поліції. Він обійняв Карі і представився Бйорнстаду як Генрік Вестад.

– Це може бути самогубство? – запитала Карі дорогою.

– Звідки такі припущення? – поцікавився Вестад.

– Горе, загибель дружини, – відповіла Карі. – Страждання через те, що його підозрюють у вбивстві; або він справді вбив її і не міг з цим жити.

– Слушно… – зазначив Вестад, проводжаючи їх у вітальню.

Криміналісти буквально повзали по тілу мертвого чоловіка в кріслі. Як трупна черва, подумалось Карі.

– …але малоймовірно, – завершив свою фразу Вестад.

Карі та Бйорнстад втупились у тіло.

– Чорт забирай, – сказав Бйорнстад упівголоса до Карі. – Ти думаєш, він… що?

Карі пригадалось варене яйце, яке вона з’їла на сніданок. А може, вона вже вагітна? Може, саме тому її так знудило? Вона відкинула цю думку і зосередилась на тілі мертвого чоловіка. Одне його око було широко розплющене, на іншому – чорна пов’язка, а над повікою зяяв зубчастим краєм розпиляний череп, якому бракувало верхньої частини.

Скіфл ( англ .) – пісні у стилі фолк, блюз, регтайм, що виконуються співаком з ансамблем імпровізованих інструментів: стиль виник у США в 1920 – 1930-ті роки і на короткий час відродився в Британії в 50-ті.

Річка Акер протікає повз згадувану площу Александра К’єлланда і через парк Куба неподалік, яким простував востаннє Пер Волан.

Жувальний тютюн ( норв.).

Бускеруд – фюльке (адміністративно-територіальна одиниця в Норвегії), неподалік від столиці.

Драммен – місто у фюльке Бускеруд.

Місто Фарсунн у фюльке Вестаґдер.

Tvillingen ( норв .): близнюки – в прямому значенні, а також назва сузір’я.

Мається на увазі повіт Станге і місто Хамар у фюльке Хедмарк.

Право, що регулює діяльність акціонерних компаній.

Вестлан ( норв . Vestlandet) – західна частина Норвегії.

«Спід» (від англ. speed – «швидкість») – наркотик з групи стимуляторів (амфетамін або метамфетамін).

Букв.: «Пагорби Екеберга» – паркова місцевість на південь від Осло.

Букв.: «втома співчуття» ( англ.).

Так зване «громадське мистецтво» початково набуло розвитку в США у 1960-ті, коли деякі штати ухвалили постанови про те, що не менше 1 % з бюджету будівництва громадських споруд має віддаватись на їхнє художнє оформлення.

Ліллесан – місто у фюльке Еустагдер.

Nybrua ( норв .): букв. Новий Міст – насправді його перекинули через річку Акерсельва у північному районі Осло Ґрюнерльокка ще в 1827 р.

Купальні у Фрогнері, районі Осло, всесвітньо відомому Фрогнер-парком.

«Жучок» (у рос . перекладі – «Прослушка»). Знятий у Балтиморі (США) телесеріал початку 2000-х, в жанрі поліційної драми.