Тесс Ґеррітсен - Хранителі смерті

– Причину смерті? – перепитав Робінсон. – Що ви маєте на увазі?

– Іншими словами, нам цікаво, чи її не вбили, – відповіла Ріццолі.

– Спочатку вирішимо нагальніше питання.

Мора потяглася по ніж. Шкіра затвердла від муміфікації, і розітнути висушену плоть було непросто.

Глянувши на той бік стола, Джейн побачила, як докторка Пульчілло стиснула вуста, наче придушуючи протест. Але як би вона не протестувала щодо цієї процедури, очей відвести не могла. Усі схилилися над столом, навіть Фрост, якого так лякали спори, – спільна увага була прикута до відкритої ділянки ноги, коли Мора взяла пінцет і занурила його кінчики у розріз. Кілька секунд покопирсалася у зморщеній тканині, перш ніж підчепила головний трофей. Із брязкотом кинула його на сталеву тацю.

Докторка Пульчілло різко втягнула повітря. То було не вістря списа, не обламаний кінчик ножа.

Мора нарешті висловила очевидне:

– Гадаю, тепер можна впевнено сказати, що Мадам Ікс не дві тисячі років.

– Я не розумію, – пробелькотіла докторка Пульчілло. – Тканину обстежили. Вуглецевий аналіз підтвердив вік.

– Одначе, це куля, – махнула на тацю Джейн. – Двадцять другий калібр. Паскудний у вас був аналіз.

– Його робила поважна лабораторія! І вони були переконані в результаті.

– Ви обидві можете мати рацію, – тихо сказав Робінсон.

– Та ну? – Детектив перевела погляд на нього. – Хотіла б я знати як.

Археолог глибоко вдихнув і відступив від столу, наче йому стало затісно.

– Я час від часу бачу їх у продажу. Не знаю, яка частина справжня, але певен, що на антикварному ринку можна знайти оригінали.

– Чого?

– Обгорток мумій. Їх простіше знайти, ніж самі тіла. Я бачив на «Ebay».

Джейн сполохано засміялася.

– Можна купити обгортки від мумій онлайн?

– Колись муміями активно торгували по всьому світу. Їх мололи й використовували як ліки, експортували до Англії на добриво. Заможні туристи привозили їх додому і влаштовували розгортальні вечірки. Запрошували друзів подивитися, як знімають бинти. Позаяк у обгортки часто вкладали амулети й коштовності, це було наче полюванням за скарбами із сувенірами для гостей.

– То була розвага? – не повірив почутому Фрост. – Розгортати мерця?

– Так робили у найвишуканіших вікторіанських господах, – сказав Робінсон. – Ви розумієте, як мало поваги було до мертвих Єгипту. Коли тіло було розгорнуте, його часто викидали чи спалювали. А от бинти залишали на згадку. Саме тому їх досі можна знайти в продажу.

– Тож обгортки можуть бути старовинними, на відміну від самого тіла, – підсумував Фрост.

– Це пояснює результати радіовуглецевого датування. А ось сама Мадам Ікс…

Робінсон зачудовано похитав головою.

– Ми однаково не можемо довести, що це вбивство, – сказав Фрост. – Вогнепальне поранення, яке вже почало гоїтися, – не доказ.

– Сумніваюся, що вона добровільно пішла на муміфікацію, – пирхнула Джейн.

– Насправді це цілком можливо, – сказав Робінсон.

Усі розвернулися до куратора, який мав цілковито серйозний вигляд.

– Добровільно погодилася на те, щоб їй вийняли органи й мізки? – перепитала Ріццолі. – Красно дякую.

– Деякі люди саме для цього заповідають твої тіла.

– О, я і про це передачу бачив, – утрутився Фрост. – Теж на «Дискавері». Якийсь археолог насправді муміфікував тіло.

Джейн подивилася на загорнуту в тканину покійницю. Уявила, як це – коли тебе шар за шаром загортають у задушливі бинти. Тисячу, дві тисячі років пролежати у лляній гамівній сорочці, аж поки допитливий археолог не вирішить зняти її й відкрити висохлі рештки. Не прах до праху, а тіло до сушеного м’яса. Вона сковтнула.

– Для чого комусь на це зголошуватися?

– Це різновид безсмертя, вам не здається? – сказав Робінсон. – Альтернатива розкладанню. Тіло зберігається, ті, хто любить вас, не мусять віддавати його на поталу гниттю.

«Ті, хто любить вас». Джейн підвела погляд до нього.

– Хочете сказати, це міг бути вчинок із любові?

– Це може бути способом утримати людину, яку любиш. Уберегти її від хробаків, від гниття.

«Це те, що трапляється з усякою плоттю», – подумала Ріццолі, й температура у кімнаті, здалося, різко впала.

– Може, тут ідеться зовсім не про любов, а про володіння.

Робінсон зустрівся з нею поглядом, вочевидь, стривожений такою ймовірністю. Тихо сказав:

– Я про це не подумав.

Джейн розвернулася до Мори.

– Починайте розтин, док. Нам потрібна інформація.