Володимир Бєляєв - Стара фортеця

Вивченням цієї трагедії Володимир Бєляєв почав займатися дуже давно, ще наприкінці війни, коли працював у Надзвичайній комісії по розслідуванню німецько-фашистських звірств на Львівщині. Саме тоді й пізнав він у всій глибині практику нечуваного терору націоналістів-головорізів, підбурюваних на нові грабежі і вбивства двома фюрерами — українським поповичем Степаном Бандерою і гітлерівським розвідником Теодором Оберлендером. Уже тоді були знайдені документи, які доводили, що гітлерівці здійснили своє злодіяння над львівськими вченими з благословення уніатського митрополита Андрія Шептицького за «чорними списками», заздалегідь складеними для вбивць організацією українських націоналістів.

Однак хто саме був безпосереднім виконавцем цього масового вбивства, тривалий час лишалося невідомим. Тільки через двадцять років після війни письменникові вдалося розкрити таємницю загибелі великої групи визначних наукових працівників Львова, встановити імена катів, що вчинили нечуване звірство. Як виявилося, це були гауптштурмфюрер СС Ганс Крюгер і «науковий спеціаліст» абверу професор Теодор Оберлендер, один із командирів націоналістичного батальйону «Нахтігаль», карателі якого і скоїли кривавий злочин у Вулецьких горбах.

Організатори вбивства львівських учених лишилися живі. А втім, західна церква й досі своїми проповідями про християнське всепрощення, по суті, захищає від суду історії явних злочинців, прикриває їхні криваві злочини. Памфлет Бєляєва закликає не просто пам'ятати про цю жахливу трагедію, а й зробити все можливе, щоб такі лиходійства ніколи більше не повторилися на нашій землі.

У своїх публіцистичних творах Володимир Бєляєв переконливо розвінчує підступи націоналістів-клерикалів, що осіли у Канаді, Нью-Йорку, Мюнхені. Це вони з усіх сил намагаються відродити запеклого ворога українського народу — уніатську церкву. Особливо затято обстоює цю безглузду ідею колишній колабораціоніст Йосип Сліпий. Трудящі Львова і навколишніх сіл добре пам'ятають його криваве співробітництво з гестапо та абвером гітлерівської Німеччини.

Памфлети письменника сміливо атакують підступи нинішніх фашиствуючих молодчиків, націоналістів і єзуїтів, збуджують у душах радянських людей високе почуття пильності. У гострій ідеологічній боротьбі, яка відбувається сьогодні на всіх континентах світу, в боротьбі прогресивного людства проти неофашистів, клерикальних слуг темряви і мракобісся публіцистика Володимира Бєляєва набуває особливої актуальності, зриває маски з тих, хто вдає з себе безвинних овечок, водночас намагаючись повернути назад колесо історії, загальмувати рух мільйонів до прогресу, до морального визволення.

«Це мені хотілося нагадати читачам, — пише Володимир Бєляєв, завершуючи свою книжку. — Адже націоналізм продовжує жити за кордоном, його носії не відмовилися від своїх підступних планів. У загальному хорі войовничих антикомуністів чути голос і тих, хто прагне відродити унію на українській землі… Нехай же факти історії нагадають людям про ті злочини буржуазних націоналістів та уніатів, забувати про які ми не маємо права! В ім'я миру на нашій землі! В ім'я справедливості і щастя!»

Володимир Бєляєв пише про те, що глибоко знає і чудово пам'ятає. Він хоче, щоб і читач його про це знав і завжди пам'ятав.

Володимир Разумневич.

Біскуп— єпископ.