— У мене й так гарний настрій.
— По-перше, ми вирішили затримати Ву. Подивимося, як він заговорить, коли ми пригрозимо йому трьома роками за напад на поліцейського при виконанні. Пан Соренсен стверджує, що не бачив Ву уже кілька днів, той, мовляв, фрілансер, приходить, коли захоче. У нас нема його адреси, але відомо, що він любить бувати в ресторані у «Рачадамноні», це стадіон для тайського боксу. На боксерів там ставлять величезні суми, і кредитори звичайно пасуться поблизу в пошуках нових клієнтів, а заодно виглядають боржників. Друга гарна новина — Сунтгорн розпитав у готелях, де, як ми підозрюємо, надаються ескорт-послуги. Посол, з цього видно, відвідував один такий готель, там згадали його машину з дипломатичними номерами. Кажуть, він був там із жінкою.
— Прекрасно.
Ліз явно зачепила прохолодна реакція Харрі.
— Прекрасно?
— Він возив у готель міс Ао й порав її там, хіба незрозуміло? Напевно вона не хотіла запрошувати його до себе додому. Із усього цього виходить, що в нас є тільки Хільде Мольнес: у неї був мотив, щоб прикінчити свого чоловіка. Або ж його прикінчив бойфренд міс Ао, якщо в неї він взагалі є.
— Та міс Ао й сама могла мати мотив, якщо Мольнес зібрався кинути її, — додав Нхо.
— У нас купа чудових варіантів, — сказала Ліз. — Із чого почнемо?
— Перевірте алібі, — пролунав голос із-за газети.
У переговірній посольства міс Ао глянула на Харрі й Нхо почервонілими від сліз очима. Вона навідріз відмовлялася визнавати, що відвідувала який-небудь готель, повідомила, що живе із сестрою й матір’ю, але у вечір убивства її не було вдома. У неї немає ніяких знайомих, казала вона, а додому вона повернулася дуже пізно, десь після півночі. Але щойно Нхо спробував розпитати її детальніше, як вона почала плакати.
— Буде краще, якщо ти зараз усе нам розповіси, Ао, — втрутився Харрі й прикрив штори. — Один раз ти нам уже збрехала. Тепер усе набагато серйозніше. Ти кажеш, тебе не було вдома в день убивства, і при цьому ніхто не може підтвердити, де саме ти була.
— Моя мати й сестра…
— Можуть лише підтвердити, що ти повернулася додому після півночі. Але тобі це не допоможе, Ао.
Сльози струменіли по милому ляльковому личку. Харрі зітхнув.
— Нам доведеться забрати тебе із собою, — вимовив він. — Якщо ти все-таки не передумаєш і не розповіси нам, де була в той вечір.
Вона похитала головою, Харрі й Нхо обмінялися поглядами. Нхо, знизавши плечима, легенько взяв її під руку, але вона опустила голову на стіл, продовжуючи ридати. У цю саму мить пролунав слабкий стукіт у двері. Харрі відчинив їх. На порозі стояв Санпхет.
— Санпхет, ми…
Водій підніс палець до губ.
— Я знаю, — шепнув він і махнув Харрі, щоб той вийшов.
— Що? — запитав Харрі, вийшовши з переговорної й причинивши за собою двері.
— Ви допитуєте міс Ао. Ви хочете знати, де вона була на момент убивства.
Харрі нічого не відповів. Санпхет кахикнув і випрямився:
— Я вам збрехав. Міс Ао бувала в посольській машині.
— Он як? — трохи здивувався Харрі.
— Багато разів була.
— Виходить, ви знали про її зв’язок із послом?
— Не з послом.
До Харрі не відразу дійшов смисл сказаного, але потім він недовірливо вп’явся очима в старого, що стояв перед ним.
— Так це були ви, Санпхет? Ви й міс Ао?
— Це довга історія, і боюся, ви не все в ній зрозумієте, — продовжував він, допитливо дивлячись на Харрі. — Міс Ао була в мене в той вечір, коли вбили посла. Вона ніколи не зізналася б у цьому, тому що ми обоє могли втратити роботу. Тут не заохочується, коли співробітники тягаються одне з одним.
Харрі провів рукою по волоссю.
— Я знаю, про що ви думаєте, інспекторе. Що я старий, а вона зовсім дівчисько.
— Мабуть, я не дуже добре розумію вас, Санпхет.
Санпхет слабко усміхнувся.
— Колись давно ми з її матір’ю були коханцями, ще до того, як вона народила Ао. У Таїланді є таке поняття — пхги. Це слово можна перекласти як «право старшинства», коли старшому підкоряється молодший за віком. Але зміст ширший: старший ще й відповідає за молодшого. Міс Ао одержала роботу в посольстві за моєю рекомендацією, вона добра і вдячна дівчина.
— Вдячна? — вирвалося в Харрі. — Скільки ж їй було років… — не втримався він. — І що думає про це її мати?
Санпхет трохи посміхнувся.
— Вона така ж стара, як і я, і все розуміє. Я просто взяв міс Ао на час. Поки вона не знайде собі чоловіка, з яким зможе створити родину. У цьому немає нічого такого…
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу