Євгенія Кононенко - Імітація

А тут іще ті, зі своїми картинами! І на поріг не пустили! А в них яка чувирла! Страшна, як мавпа, щелепа вперед, руки викручені, дивиться з-під лоба: такою тільки малих дітей лякати, щоб їли кашу! І теж мені, художниця! Я таких картинок намалюю сто на день! Таке, як «Три богатирі» чи «Три царівни», звичайно, не зможу, куди мені! Але й та чувирла теж так не вміє! Вміє тільки, як курка лапою, як осел хвостом! Але коли американці такі недоумки, що це купують, то ми їм зробимо ще краще! І вже ми будемо їх не пускати, і скажемо: не турбуйте нас!

Найбільше ненавиджу тих, хто дере носа і не пускає знайомих людей на поріг! Ніби я не допомагав їм тягти крісло з їхньою злюкою. Якби я писав закони, то за презирство до людей штрафував би на тисячу гривень! А я ще тій мавпі квітів нарвав, приніс дві цукерки, що дав командировочний. Краще дав би їх Ліні. Ми їм ще усім покажемо! Ми щось таке придумаємо, що й до нас прийде інше життя. Ми все для того зробимо. Правда, Ангеліно?

Почався грудень. Співробітники фундації GIFTED CHILD INTERNATIONAL працюють від дев’ятої ранку до дев’ятої вечора без вихідних, щоб потім мати різдвяні канікули від Різдва за григоріанським календарем до Різдва за юліанським. На Різдво Біст полетить до себе у Сполучені Штати. Новий рік зустрічатиме з мамою й татом, яких не бачив уже два роки, — на минуле Різдво літав з Мар’яною до Єгипту. А поки треба працювати й працювати, щоб заслужити собі справжній Merry Christmas [32] Різдво (англ.). . Складаються великі звіти про підтримані установи та індивіди. Сортується кореспонденція за принципом, кому надсилати аплікаційні форми, а кому не варто. Всі ретельно готуються до фінасової перевірки з центру.

А з пошуком істини виникають великі ускладнення. Лариса, яка ще не дуже вправно орієнтується в бурхливому морі фундаційних комп’ютерних таблиць, ледь устигає виконувати поточну роботу. Нема змоги ні пошукати даних про стипендіата фундації Альошу Рудченка, ні даних про Дружбонародівську аплікацію. Віст сказав, що засідання ради по Грантах буде вже після Різдва. А поки треба зробити стільки роботи! І все встигнути до Різдва. Бо інакше не зійде Віфлеємська звізда! Саме цим лякала маленького Джері його мама. І він у грудні все робив особливо ретельно, бо відчував свою власну причетність до тої містичної події.

А Ларису, незважаючи на страшну перевантаженість, мордує інша подія. Також містична. Невже всі про неї забули? Яке жорстоке життя! Чи є в ньому істина? А може, істина життя саме й полягає в забутті тих, хто пішов з життя?

Але сама доля все-таки хоче, щоб вони шукали істину — якщо не абстрактну, то, принаймні, конкретну істину життя і смерті Мар’яни Хрипович. Ось Ларисі дали пластикову папку з аплікаціями, які будуть розглядатися відразу після зимової перерви. А ось втричі товща тека з аплікаціями, на які напишуть відмову без засідання Ради. Ларисі треба ще раз переглянути ці аплікації і скласти їхній комп’ютерний список.

У жодній теці нема аплікацій з Дружбонародівки. Лариса дуже уважна — спробувала б вона бути неуважною! Але нема. Нема! Загубилось по дорозі? Не може такого бути: вчительки кричали, перебиваючи одна одну, що надсилали аплікації рекомендованою бандероллю, такі не губляться. Значить, аплікацію «загубили» у фундації. Але чому? Можна було б просто відмовити. Фонд приватний, хоче — дає гроші, хоче — не дає. Он скільки відмов буде розіслано по всій Україні після Різдва!

Лариса ділилася з Чеканчуком своїм відкриттям, але він не сприймає тієї інформації. Він ще глибше поглинутий передріздвяною запаркою і здатний тільки сортувати й звітувати. Втім, ще два дні — й Лариса стає такою самою. Їй також уже більше не хочеться шукати істину. Навіщо її шукати, якщо істина в тому, щоб добре виспатись? А тут іще референт Тетяна виявилась вагітною. Хотіла допрацювати до Різдва, щоб отримати всі обіцяні винагороди. Але ненароджена дитина запротестувала, і Тетяна лягає до лікарні на збереження. Її обов’язки з відповідною винагородою, — але хай їй грець, тій винагороді! — розділили між Ларисою та іншою співробітницею.

Під час нетривалого обіду колеги розповідають Ларисі, що в порівнянні з минулим роком Віст просто сказився. Змушує багатьох паралельно робити те саме, щоб потім зіставляти правильність результатів. А «довгожителі» фундації — їх тільки двоє — кажуть, що таким скаженим Джері був до появи Мар’яни. Жінка на нього справляє позитивний вплив, а поки він сам, то звір звіром. Одне слово, Віст. Ми мали велику надію на вас, Ларисо...