За дві години Пола Гелловей провела добре сплановану прес-конференцію, те про що мріють усі прокурори. Перед нею був натовп репортерів, і говорити доводилося в десятки мікрофонів на столі. За нею стояли асистенти, включно з Реббекою Вебб, і кілька агентів ФБР. Справа на великому екрані були збільшені знімки у профіль і анфас п’яти «кузенів» і Клайда Вестбея. Пола розповіла, що цих людей підозрюють у вбивстві, підтвердила, що їх затримано і що вона вимагатиме для них смертної кари. Відповідаючи на запитання, Гелловей перейшла від звинувачення у вбивстві до RICO. Пошуки ще тривають, але уже затримано двадцять шість із тридцяти трьох підозрюваних. ФБР і офіс прокурора зараз перебувають на початковій стадії розслідування, і в них попереду ще багато роботи. Кримінальна діяльність синдикату Дюбоса охопила значну територію і була добре організована.
Коли прокурор поцікавилась, чи будуть ще запитання, вони градом посипалися зусібіч.
До вечора понеділка Лейсі, Джо Елен і Гантеру вже набридло ховатися в горах. Вони втомилися дивитися новини; втомилися дрімати; втомилися читати старі книжки, які хтось залишив у будиночку; втомилися сидіти на містку й милуватися барвами ранньої осені, якими б гарними вони не були. Приятель Гантера хотів уже повернути свій літак. На Лейсі чекала робота. Джо Елен нестримно хотілося увійти до будівлі суду округу Брансвік, знаючи, що ніколи більше не побачить там Клаудії Макдовер. До того ж їй кортіло почути найсвіжіші плітки.
І що найважливіше — Еллі вважав, що Джо Елен уже нічого не загрожує. У Дюбоса зараз своїх проблем вистачає, менш за все його зараз хвилює стенографістка-утікачка. Усі головні гравці сиділи у в’язниці без телефонів, тож тепер йому буде складно вирішувати свої справи. До того ж Еллі запевнив, що ФБР наглядатиме за Джо Елен іще кілька тижнів.
Расті приїхав по них о другій, і обидві жінки й чоловік отримали нагоду пересвідчитися, що дорога з гори буває ще страшнішою, ніж на гору. Коли вони нарешті дісталися Франкліна, нудило уже навіть Гантера. Вони подякували Расті, пообіцяли ще навідатись, хоча такі обіцянки насправді ні до чого не зобов’язували, і літак піднявся в повітря.
Лейсі хотілося полетіти відразу додому, але це було неможливо. Вона залишила свій новенький автомобіль у Валдості, тож доведеться приземлитися там. Політ видався складним: літак потрапив у шторм і Гантер марно намагався набрати оптимальну висоту. Коли вони приземлилися, налякані Лейсі та Джо Хелен були щасливі, що можуть знову сісти в автівку. Вони обійняли Гантера, подякували і попрощалися. Дочекавшись, поки літак злетить у небо, жінки швидко поїхали з міста. Місто Таллахассі було на півдорозі між Вальдостою і Панама-Сіті, де Джо Елен залишила свою машину на стоянці мотелю «Нептун».
Попереду була довга подорож, тож у Лейсі виникла непогана ідея. Вони заночують в Таллахассі, у неї вдома, й запросять Еллі на вечерю. За пастою і хорошим вином вони зможуть почути його розповіді про події останніх трьох днів. Можливо, витягнуть із нього деякі подробиці. Хто саме затримав Дюбоса і що він сказав? Як збиралася втекти Клаудія Макдовер? Ким були інші члени організації й де вони зараз? Хто погрожував Джо Елен? З кожним кілометром, що наближав до Таллахассі, у жінок виникали все нові й нові запитання.
Лейсі зателефонувала Еллі й запитала, чи не проти він завітати до неї на вечерю. Додатковим бонусом було те, що в неї гостюватиме Джо Елен Хупер.
— То я нарешті познайомлюся з «кротом»? — запитав Еллі.
— Справжнім, із плоті та крові.
— Не можу дочекатися.
За лічені дні після проведених арештів і обшуків ця історія заполонила перші шпальти газет у Флориді та південно-східній частині всієї країни. Репортери збігалися звідусіль, намагалися щось вивідати, шукали нові подробиці, полювали на сенсації. Зачинені ворота «Ключа до скарбів» стали їх улюбленим місцем для зйомок сюжетів. Журналісти отаборилися на під’їзній алеї до будинку Верни, а коли їх змусили піти звідти, просто перемістилися на протилежний бік вулиці й заблокували рух транспорту. Після того як двох із них заарештували і стало зрозуміло, що Верні нічого сказати, репортери втратили до неї інтерес і роз’їхались. Прокурор Пола Гелловей щодня проводила брифінги, на яких вже, практично, не можна було почути нічого нового. Еллі Пачеко, офіційний спікер ФБР, відмовився щось коментувати. Кілька днів оператори знімали з вулиці будинок Макдовер у Стерлінгу та інтер’єр судової зали в окрузі Брансвік. Фотографи зробили кілька знімків зачиненого офісу Філліс Тебен і юридичної фірми в Білоксі. Та поступово ця історія перейшла із першої шпальти на другу сторінку.
Читать дальше