Джон Гришэм - Джон Ґрішем. Інформатор

На телевізійному каналі новин про серію арештів дізналися у неділю ввечері. До такого ніхто не був готовий. Склад злочину був невідомий, так само як імена злочинців, тож розповідати не було про що. Ситуацію різко змінили дві події: звістка про закриття казино і оприлюднення якимось анонімом терміну «Прибережна мафія». Тепер цю історію не можна було ігнорувати. Невдовзі репортери заполонили територію біля замкнених воріт «Ключа до скарбів».

Лейсі та Джо Елен дивилися на екран із захватом, що межував із недовірою. Більше жодної конспірації. Синдикат зруйновано. Корупцію викрито. Злочинці за ґратами. Справедливість відновлено. Від однієї лише думки, що це стало реальністю завдяки їм, жінок охоплювала буря почуттів. Вони обидві так багато втратили на шляху до цього, що тепер важко було відчувати гордість. Принаймні, не зараз. Коли «сенсаційна новина» перервала іншу програму й на екрані з’явилося обличчя судді Клаудії Макдовер, Джо Елен прикрила долонями рот і розплакалась. Репортер розповідав про арешт судді та її адвоката на борту приватного літака під час їхньої спроби залишити країну. Половина фактів були правдою, а там, де репортеру їх бракувало, вмикалася його уява.

— Це сльози радості? — запитала Лейсі.

— Можливо, поки що не знаю. Я точно не засмучена. Просто у це важко повірити.

— Атож. Всього лише кілька місяців тому я нічого не чула про цих людей і не пам’ятаю, щоб переймалася колись діяльністю казино.

— Мені вже можна повернутися додому?

— Не впевнена. Зачекай, поки я з’ясую це у ФБР.

Гантер з’їздив на джипі до міста, щоб купити м’яса та вугілля. Зараз він займався приготуванням реберець на грилі й картоплі. Періодично він підходив до телевізора, щоб почути останні новини, але всі вони повторювалися. Кілька разів Гантер виголошував:

— Вітаю, дівчата! Ви посадили найбільш корумповану суддю в історії Америки. Так тримати!

Проте настрій у жінок був не святковий. Джо Елен була впевнена, що залишиться на своїй посаді, хоча суддя, який замінить Макдовер, має право найняти собі нову стенографістку. Зі скарги у статусі інформатора навряд чи щось вийде. Цей план вже здавався Джо Елен занадто складним, його реалізація займе багато часу, плюс вона втратила свого адвоката, хлопця, який знав, як скористатися цим статусом.

Лейсі зателефонувала Гейсмеру, і вони поділилися враженнями. Потім подзвонила Верні, й жінки поговорили про арешт чоловіка, якого звинуватили у вбивстві Г’юго. Далі Лейсі набрала номер Пачеко, але він не відповідав. Весь день їм не вдавалося поговорити, однак Лейсі не хвилювалася, бо розуміла, що Еллі зараз, мабуть, дуже заклопотаний.

О дев’ятій ранку в понеділок прокурор Пола Гелловей стояла перед федеральним суддею в Таллахассі, домагаючись серії постанов, які закриють одразу тридцять сім підприємств. Більшість із них були в окрузі Брансвік, але загалом можна було говорити про все узбережжя. До цього переліку входили бари, магазини зі спиртним, ресторани, стриптиз-клуби, готелі, цілодобові магазини, торгові центри, парки розваг, гольф-клуби, а також три проекти будівництва у процесі виконання. Організація простягла свої довгі щупальця до кількох житлових кварталів, таких як «Кролячі перегони». Щоправда, більшість нерухомості в «Кролячих перегонах» було продано окремим людям, тож про цей квартал можна забути. Міс Гелловей надала судді список із 84 банківських рахунків і попросила заморозити їх на час розслідування. Більшість належали організації, але були й приватні рахунки. Хенк Сколі, наприклад, зберігав 200 тисяч доларів у депозитних сертифікатах і приблизно 40 тисяч на спільних банківських рахунках. Її честь заморозила обидва. Суддя чудово працювала у команді з прокурором. З огляду на всі обставини, на слуханні не було нікого, хто міг би протестувати. Гелловей попросила, щоб певний адвокат із великої фірми у Таллахасі був вказаний як повірений у справах усіх компаній із переліку.

Обов’язків у повіреного чимало. Він здійснюватиме юридичний контроль усіх підприємств, які фінансувалися, повністю або частково, з коштів від кримінальної діяльності так званого синдикату Дюбоса. Йому потрібно буде відновити точну бухгалтерську звітність кожного з доручених підприємств. За допомогою судових експертів він спробує відстежити переміщення грошей між компаніями й до синдикату. У співпраці з ФБР йому буде доручено проникнути у лабіринт офшорних компаній, створених Дюбосом, і встановити реальні активи кожної з них. І головне — повірений буде займатися конфіскацією чи продажем власності, що належала синдикату Дюбоса.