Джон Гришэм - Бар Когут

— Чудово. Але моя проблема — здійснення розрахунків. Ще доволі багато грошей в грі, і на мене насідає ціла купа адвокатів. Будь ласка, поспішіть.

— Ми про все подбаємо.

О ДЕВ’ЯТІЙ МАРК допив черговий подвійний еспресо та попрямував до виходу на посадку. Проходячи повз поштовий ящик, він вкинув у проріз маленький конверт, адресований одному репортеру «Вашингтон Пост», вкрай допитливому журналісту, за діяльністю якого він спостерігав кілька тижнів. У тому конверті була одна з «флешок» Горді.

Стоячи в черзі на посадку, Марк зателефонував матері й згодував їй історію про довгу подорож, у яку він поїхав разом із Тоддом. Їх не буде кілька місяців, вони будуть недоступні по телефону, але при змозі він телефонуватиме. Про ті неприємності у Вашингтоні хвилюватися не варто, все під контролем. Сьогодні має прийти експрес-поштою пакунок. Там гроші, які можеш витрачати на власний розсуд, тільки, будь ласка, не треба марнувати їх на адвоката для Луї. Люблю тебе, мамо.

На борт він піднявся без пригод і зайняв своє місце біля ілюмінатора. Він відкрив ноутбук, зареєструвався і побачив електронного листа від Дженні Вальдес із «Коен-Катлер». Виплати адвокатських гонорарів відкладено до подальшого повідомлення через «невизначену проблему». Він перечитав листа ще раз і закрив ноутбук. Авжеж, коли проводяться такі масові виплати завжди виникають якісь проблеми, і навряд чи це якось пов’язано з ним і Тоддом. Або ні? Він заплющив очі та важко задихав, коли оголосили, що виліт затримується через проблеми з «документацією». Рейс був забитий відпускниками, що прямували на острівні курорти, і деякі з них, схоже, зависали в барі перед посадкою. Почулися невдоволені стогони, а також сміх і лемент.

Час тягнувся дуже довго, у Марка підвищився кров’яний тиск, серце виривалося з грудей. Стюарди розвозили напої, було на візках і спиртне. Марк попрохав подвійний ромовий пунш і вихилив його двома ковтками. Він уже готовий був попрохати ще порцію, коли літак здригнувся і почав їхати, віддаляючись від терміналу. Тоді він написав Тоддові повідомлення, що ось-ось злетить. За хвилину він дивився в ілюмінатор на зникаючий попід хмарами Маямі.

ЗГІДНО З ТОДДОВИМИ ІНСТРУКЦІЯМИ, Зола пішла в четвер уранці в Сенегальський поштовий банк і прихопила із собою адвокатку. Ідіна Санга погодилась, звісно, не задарма, посприяти відкриттю рахунку. Вони домовилися про зустріч із віце-президенткою — приємною дамою, яка не розмовляла англійською. Ідіна пояснила французькою, що її клієнтка американка, яка переїхала до Сенегалу, аби бути разом із сім’єю. Зола пред’явила свій паспорт, водійські права штату Нью-Джерсі та копію орендного договору на житло. Легенда була така: її багатий американський хлопець зажадав надіслати їй гроші на проживання і на купівлю будинку. Він любить, подорожуючи світом, робити ризиковані інвестиції й планує провести деякий час у Сенегалі.

Цілком вірогідно, що він відкриє тут філію свого підприємства. Зола брехала, мов шовком шила, і переконала віце-президентку, хоча величезною мірою допомогло те, що її представляла адвокатка з доброю репутацією. Ідіна наголосила, що все це вкрай конфіденційно, й пояснила, що скоро очікується переказ великої суми грошей. Вони погодилися на депозит у тисячу доларів і отримали договір, який Ідіна пильно переглянула. Банківські картки мали невдовзі доставити поштою. Уся процедура зайняла не більше години. Повернувшись до себе, Зола надіслала Тоддові електронного листа з реквізитами.

Коли Марк о першій двадцять приземлився в Бриджтауні, Тодд зустрічав його біля виходу із залу прильоту.

— Класна засмага, — зауважив Марк.

— Дякую, проте мені вже хочеться чимшвидше вшитися звідси.

— Треба поговорити.

Вони зайшли в бар і замовили пива. Потім знайшли столик у закутку і надовго приклалися до келихів. Зрештою Марк витер вуста й сказав:

— Ти весь як на голках.

— Так і є. Слухай, я знаю, що тобі хочеться провести кілька днів на пляжі, але ми наразі в бігах. Тобто, дійсно в бігах. ФБР може відстежити переказ до нашого банку.

— Ми вже сто разів це обговорювали.

— Так, але вони на цьому не зупиняться і вийдуть на нас тут, принаймні на гроші. Який нам зиск тинятися цим островом? Уранці Зола без проблем відкрила рахунок в Дакаpi. Затримка з останніми виплатами, можливо, і не через нас, але навіщо гратися з долею навпереваги? Наскільки нам відомо, федерали на крок позаду нас. Давай зробимо хід, поки вони ще буксують.