Оксана Думанська - Оксана Думанська. Хоніка пригод Ґеня Муркоцького. Книга 2

— Так до тебе, офермо, і збіжаться панни та вдови! От потішив принадами — «всесторонньо образований»! А не маєш з того ніц! — збиткувалася вголос пані адвокатова.

Другий вихваляв також свою високу освіту перед осамотілим жіноцтвом, але не просив допомоги в екзистенції, лиш помешкання.

Щоб не помилитися, кого з них обрати, Маґда пішла до знаменитої окультистки, яка приймала у Краківськім готелі і обіцяла практичних життєвих вказівок, духового гарту і тол кування будучності на підставі графології. І там усе вирішилося в інакший спосіб.

Пані, схожа на чорного крука, сиділа в просто умебльованому покої за круглим столиком, накритим вишневим обрусом у золоті та срібні кола. Її начорно помальоване волосся було згромаджене на маківці трьома закрученими бубликами; намальовані брови сягали скронь, а карі коров'ячі очі ніби кололи сторчкуватими віями. До цього додайте гачкуватий ніс — і перед вами постане казкова відьма. Темна шовкова сукня і темна мереживна хустка на плечах додавали такої зловісності, що Маґда зупинилася на порозі.

— Пґошу, до ваших посвуг, — поважно промовила окультистка.

Маґді довелося написати на папері перше-ліпше, що випливло у пам'яті чи з далекого дитинства, чи з ранньої юности.

— Пані, я за хвилю тлумачитиму написане вами.

Жінка — чорний крук піднесла папір так, ніби збиралася винюхати додатковий зміст з вірша. Пройшла не хвиля, а добрих десять хвилин, за які адвокатова відчула, що її кинуло в циганський піт, ноги обважніли й затерпли, руки, навпаки, нервово засмикалися, а у вухах задзвеніли цвіркуни.

— Пані жиє з поважним маєстатним чоловіком, та не кохає його. У пані в душі туга за молодим і сильним коханцем, який звіяв звідси у світи. Пані хоче вивільнитися від тяжкого подружнього обов'язку, що виплекує в ній нервову недугу.

Маґда захиталася, як шайда-байда, і ридма заридала. Окультистка ніби й не бачила того.

— Сі рядки потверджують вашу тонку духову оправу. Для її зміцнення вам слід знайти опертя на надійне чоловіче плече. Вже нині, коли повертатимете додому, за першим скрутом [33] рогом (розм.). стрінете молодого чоловіка, який не відважиться до вас підійти, тому зробіть це першою. І попросіть його про те, що маєте в глибині свого серця.

Якби хтось підслуховував, що каже окультистка, то нареготався б з її вимови — опґава, опеґтя, попґосіть... Та Маґда чула одне: її жіноче безталання розгадане і навіть зроблено припис, як його позбутися. Вона витягла з поляреса всі гроші.

За скрутом і справді походжав молодий чоловік селянської класичної вроди, ніби очікував на приятеля.

Пані адвокатова не мала сумнівів, що провидиця добре підказала їй, хто втілить її втаємничене бажання.

— Прошу пана, не дивуйтеся і не майте мене за божевільну. Провидиця сказала мені...

Місько знав, що мала сказати провидиця, бо вже давно був у неї напохваті, коли приходили пані, що потребували «опертя на сильне чоловіче плече». Він слухав голос провидіння в невеликій комірці передпокою, тому встигав вчасно потрапити за скрут.

...Серед ночі Маґда сполохано скрикнула і розштовхала чоловіка.

— Поглянь, хтось зазирає у вікно!

Висока біла потвора з чорним проваллям замість обличчя. Вразливий адвокат схопився за серце:

— Боже мій! Це смерть моя!

І мав рацію.

За два дні його поховали в родинному гробівці на Личакові. Невтішну вдову підтримував удавано засмучений молодик з родини покійника, як стверджувала Маґда.

еодор Козобродський по смерті адвоката Альбертшулле вже всоте переконався у підступності жіночої натури, коли побачив при його вдові відвертого фацета. І твердо вирішив порозвінчувати всіх отих знаменитих кобіт, яких так підносять слабо орієнтовані в історичних вислідах міщани. Перша потрапила під пильну цівку його ока попівна Роксоляна, потурчена і побусурманена, що сягнула таких владних висот на мусульманському олімпі. Теодор довів: вона сама запродалася у полон, бо таку товсту дівку ніхто б не взяв заміж у цілому Рогатині. До султана проникла хитрістю, давши доброго рубана [34] хабаря (діал.). тим євнухам, які відбирали дівчат до гарему. Ба більше! Закликала українок злягатися із турками нібито затим, щоб швидше оновлювати застояну кров своєї нації, а насправді ті діти поповнювали війська яничарів.