Олексій Волков - Амністія для Хакера

Здесь есть возможность читать онлайн «Олексій Волков - Амністія для Хакера» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2008, ISBN: 2008, Издательство: Гамазин, Жанр: Детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Амністія для Хакера: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Амністія для Хакера»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Амністія для Хакера» тернополянина Олексія Волкова — роман, який встиг стати класикою вітчизняного детективу. Майстерно закручений сюжет та напружена дія тут поєднались із яскравими персонажами та глибоким психологізмом.
Дізнавшись про свою смертельну хворобу, головний герой вирішує мститися людині, яка колись зруйнувала йому життя. Але у відведений долею час він встигає перекваліфікуватись із комп’ютерного новачка на хакера, вийти на слід великих грошей, викрити злочинців, знайти справжнє кохання та врешті відновити справедливість. А несподівану розв’язку твору не вдасться відгадати навіть найкмітливішим поціновувачам жанру!

Амністія для Хакера — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Амністія для Хакера», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Робота йшла методично. Він виймав одну за одною чашки, зазирав усередину і ставив на місце. В одній чашці, надщербленій, з тріщиною, лежало кілька квитанцій. Він уважно вивчив кожну. Полицю за полицею його руки та очі обмацували поступово, не залишаючи жодного виступу. На столі весь цей час стояла чашка з насипаною кавою, а біля неї ложка. На плиті грівся чайник, буцімто він збирався пити каву.

У нижніх відділеннях шафи були каструлі, усі старі, поміж ними інше кухонне причандалля. Знайшовши мішечок з крупою, Борис поставив на плиту каструлю з водою, наче збирався варити кашу. Крупу довелося пересипати в суху каструлю, а потім назад, у мішечок і зав’язати його, як і раніше. Перебравши все всередині шафи, він обережно відсунув її та оглянув ззаду, обмацав знизу. Якби господиня помешкання несподівано повернулася, довелося б миттєво розсипати крупу і змітати її, відсунувши шафу. Якби тижнів зо два тому над ним не взяли гору емоції, він, безперечно, вів би зараз пошуки більш цілеспрямовано.

До повернення Наталі залишалася орієнтовно година, і робота на кухні добігала кінця. Головне не поспішати. Кваплячись, можна пропустити щось таке на перший погляд незначне, а насправді… Якщо це станеться, повернути втрачений час навряд чи вдасться. Зваривши нарешті каву, він повернувся до своєї кімнати і ліг. Перед очима крутилися кухонні шафи, банки, каструлі, павутиння у глухих закутках… Можливо, потрібно було натиснути на спуск трохи пізніше. А ще краще — раніше. На кілька хвилин. Тоді далі все було б легко і просто.

Хвилин десять він щось обмірковував. Потім нерішуче підвівся і підійшов до телефону. Зняв трубку, потер нею лоба і поклав на апарат. Повернувся до кімнати і знову ліг на канапу.

Від раптового стукоту в двері кімнати Борис здригнувся. Напевно, він на якусь мить відключився. Рука сама смикнулася за вилогу куртки.

— Хто?

— Це я. Вже прийшла… Можна ввійти?

Він підхопився на дивані, сідаючи і поправляючи подушку. Наталя була в куртці, проте туфлі вже змінилися на традиційні капці з хутром, і уявивши, як, мабуть, комфортно в них її маленьким ніжкам, він відчув приємність. У руках кілька книжок. Якби не вони, то руки її, як завжди, були б складені перед собою.

Вона заговорила з очевидним задоволенням, скромно посміхаючись та схиляючи голову набік.

— Так! Усе, що ви замовляли, зроблено. Лист відправила. Потім була в музеї. Мені дали трьох письменників, як ви казали, більш-менш відомих. Коржаков, Павлентій і Чекаленко. Тоді я пішла до бібліотеки…

Вона виразним жестом поклала книжки на журнальний столик і, щосили намагаючись не посміхнутися, начепила маску зосередженості. Так і сиділа мовчки, чекаючи його зауважень.

— Де б я ще знайшов такого прес-секретаря? — вголос міркував Борис, старанно приховуючи, що йому байдужісінько до всіх Павлентіїв або Чекаленків.

— Що змогла… — це була маленька посмішка від душі.

— Дякую, — сказав Борис. — Відпочивайте.

— А хто тоді готуватиме їсти?

— Дійсно…

Наталя зникла непомітно, наче й не було. Він нічого не повинен був забути там на кухні. Все стояло на своїх місцях. Усе до дрібниць. Принаймні підступний квартирант на це сподівався.

За годину вона постукала і запросила на обід. На кухні на столі знову стояла лише одна тарілка. Нехитрі страви були прикрашені невміло, але з душею. Навіть хліб її маленькі пальчики не просто поклали на тарілку, а виклали — кожну скибку окремо.

Щодня вони зранку снідали, причому Наталя тільки пила чай, після чого йшла виконувати його доручення. Вона ходила по різноманітних бюро, товариствах, спілках і вишукувала інформацію, яку тільки могла вигадати його вибаглива фантазія. Якщо ж винахідливість «письменника» терпіла кризу, то їй доводилося відсилати з центрального відділення зв’язку рекомендовані листи, щось на кшталт: «Шановний Євгене Степановичу! У зв’язку з творчою кризою та бідністю довідкових матеріалів не можу вам надіслати першу частину рукопису. Вимагаю двотижневої відстрочки, оскільки позитивні тенденції вже позначилися. З повагою, Борис». Листи відсилалися на вигадану адресу в самій столиці, й знайти адресата не мали навіть найменшого шансу.

За кілька днів були повністю обстежені кухня, ванна і коридор. Власну кімнату квартирант поступово оглядав вечорами, не пропускаючи найменшого закутка, подовгу вивчаючи кожну витягнуту на світ Божий річ, не отримуючи при цьому, судячи з виразу його обличчя, ніякого морального задоволення.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Амністія для Хакера»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Амністія для Хакера» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Амністія для Хакера»

Обсуждение, отзывы о книге «Амністія для Хакера» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x