Максим Кідрук - Твердиня

— Але… — Хлопець хотів сказати, що у світі надзвичайно мало глобальних констант, які були б однаковими в математичних системах різних цивілізацій, але язик наче заіржавів. Холодна хвиля страху прокотилася з грудей на голову, коли він осягнув, що, крім числа π та основи натурального логарифма е , більше не здатен згадати подібних чисел навіть у нашій цивілізації.

Джейсон перевів долоню з плеча на шию Семена і несильно натиснув:

— Якщо хочеш подумати, можу підвісити тебе за здорову ногу на радарній щоглі. Як тобі ідейка? Кажуть, це реально покращує приплив крові до мозку.

Семен виштовхав геть думки про Левка, якому доведеться достобіса всього пояснити, і струснув заціпеніння. Розкрив папку і почав перебирати фотокартки.

На знімках були написи зі стін, золоті пластинки й циліндри з витисненими цифрами, траплялись фотографії пожовтілих від часу листків паперу із записаними вручну символами. Левова частка записів були однорядковими, цебто не підходили Семену. Чисел у дробовій формі запису, після того як він перебрав половину знімків, набралось лише сім.

— Досить, — спинив хлопця Х’юз-Коулман. — Почни з цих.

Сьома підтягнув до себе ноутбук Джейсона і взявся конвертувати дроби з вісімкової у більш зрозумілу десяткову форму. Перші два числа (одне висічене на чорній гранітній стіні, друге витиснене на золотому циліндрі завдовжки десять і завтовшки три сантиметри) дали десяткові дроби 8,511714 та 40,001974. Ні перший, ні другий не викликали асоціацій.

Сьому пройняло потом, футболка вкрилась вологими плямами.

На третьому знімку був сфотографований напис:

Манера написання символів дещо відрізнялась від тих, що у Білій кімнаті, хоча Сьома все одно їх розрізняв. Звіряючись із записником, щомить більше тремтячими руками хлопець занотував відповідник:

Джейсон Х’юз-Коулман нависав над ним. Росіянин відчував потилицею його теплий, але безбарвний віддих, боячись озирнутись і побачити срібний відблиск у вицвілих очах.

Користуючись калькулятором, Семен перевів отримане число в неправильний дріб. У чисельнику отримав число 36033138, знаменник лишився без змін 22445638. Записав обидва числа у десятковій формі:

36033138=98477910

22445638=60862710

І виконав ділення:

1,618… Ще один десятковий дріб без усякого смислу. Сьому накрила чадна слабкість. Руки стали ватяними, груди затопило важкістю, що розповзалася по тілу і відбирала бажання рухатися. Він відклав блокнот убік, відчуваючи, що не здатен конвертувати числа на решті знімків. Усе марно.

— Ану зачекай. — Джейсон узяв блокнот до рук. — Це часом не золотий перетин [140] Золотий перетин — ділення будь-якої величини (довжини, площі, абстрактної цифри) на дві частини таким чином, що менша частина відноситься до більшої так само, як більша частина до всієї (вихідної) величини. Відношення більшої до меншої частин під час цього поділу описується ірраціональним виразом і дорівнює 1,61803399… (це відношення називається «золотим числом»). Уперше золотий перетин згадується в «Началах» Евкліда (300 р. до н. е.). Лука Пачолі, сучасник і друг Леонардо да Вінчі, називав це співвідношення «божественною пропорцією». На основі золотого перетину створено чимало архітектурних і культурних пам’яток, зокрема піраміда Хеопса в Єгипті. ?

Слово «золотий» збило хлопця з пантелику, він згадав кімнату з золотом у підземеллі Паїтіті і не зрозумів, про що говорить чоловік.

— Золотий?..

— Золота середина, золота пропорція, золоте число, — збуджено перерахував чоловік. — Ти маєш це знати, чорт забирай, згадай алгебру!

Раптово Сьома опинився в космосі, важкість зійшла, і він почувався, як у невагомості.

— О, — тільки й видушив він і з надією глипнув на Джейсона.

— Ти пам’ятаєш, як воно визначається?

Хлопець кивнув (він сам здивувався, але потрібний ірраціональний вираз виринув при першому натиску на пам’ять):

— Корінь з п’яти плюс один, і все поділене на два.

— Ну… — Х’юз-Коулман нетерпляче постукав долонею по столу. — Рахуй давай.

Росіянин повернувся до калькулятора і обчислив значення — 1,61803399. Від серця остаточно відлягло.