Сергій Ухачевський - Чужа гра

— Були разборки с уродами Слепого, — сказав Карась, — мы и не знали, что падлы работают на наших базарах. Уже виперли їх.

— Как у тя с людьми? — повернув Валентин на своє. — Хватает?

— Людей завжди не вистачає, — відповів Калач. — Супровід машин з товаром, інкасаторів, охорона торгових точок… А ще має бути мобільний резерв. Не городиною торгуємо.

— У нас тоже з людьми тугенько, — зізнався Карась, — Слепой подтягивает к себе босоту, ведет переговори с братвой, но с ним никто не хочет работать… Поки що.

— Недавно Швець зустрічався з уродами, — повідомив Князь, — Панікують. З ними був начальник охорони банку «Всесвіт».

— Знаю этого мента, — реготнув Шарик, — когда его уволили, пошел директором рынка Слепого, а через год — начальником охраны банка… Тот банк под патронатом американского жида… Макса Красовски. У него здесь еще какая-то инвестиционная компания, крутят аферы. Эти валенки с фонда Укрмайна за тысячу долларов взятки дают им разрешение на инвестиционную деятельность, — продовжив думку Шарик, — а они инвестируют бильярдные столы, игральные автоматы… И получают право заниматься инвестиционной деятельностью… Я пытался вклиниться в этот бизнес, но в нем задействованы зубры — от дядюшки Ди-Ди до Аврама Борисувича, — под крышей ФСБ, от Кирцуна до Левчука…

— Тепер до наступного питання, — посміхнувся Карась і голосно відригнув. — Чечня. На совете старейшин в Грозном подведены итоги войны. Кровь русских и чеченских вояків известным бизнесменам принесла в общей сложности двадцать шесть миллиардов долларов прибыли. Старейшины решили подзаработать бабок и устроить світовий базар, або «Чеченский караван». Под видом гуманитарной помощи для відбудови республики пойдут продукти и стройматериалы. Деньги дают западные и русские банки. В Москве через Кабмин и Думу принят закон о снятии акциза на товары, поступающие в республику и оттуда выходящие. Деньги по реализации товара возвращаются банкам, но Россия остается должна, и буде розраховуватися з кредиторами. Чечня заробить на цьому п'ятнадцять процентів.

— Приглашаем на мировой базар, — реготнув Гаркавий.

— Яка наша роль? — поцікавився Князь.

— Под вами производственный потенциал области, — посміхнувся Гаркавий. — Сахар вагонами, спирт цистернами, консервы — все пойдет.

— Тоді в Чорнополі піднімуться ціни, — застеріг Князь. — На базар треба йти, маючи в голові клепку.

— Пусть об этом болит голова Швеца, — вирішив Гаркавий.

—… І ще одне, — пригадав Князь, — Деметраша цікавить, де виробляємо горілку і де склади. Треба бути обережними… Андрій черкнув малявку — хоче бачити Валентина нашим повноправним партнером.

— Нет проблем, — вирішив Шарик — А вот Слепого надо мочить.

— І хто це зробить? — поставив риторичне запитання Ангел і перевів погляд на Валентина.

— Валик, тебя хвалили наши московские друзья, — посміхнувся Гаркавий. — Ты им помог. Сенцов на радостях пил целый месяц, теперь очищает организм, ставит клизмы и под яйца лед кладет.

— А це ще для чого? — здивувався Ангел.

— Типа улучшается потенция, — зареготав Шарик.

— Ти з ним теж погуляв? — підморгнув до Валентина Князь.

— Не мав на таке часу, — збрехав.

— Береш на себе Сліпого, — наказав Ігор. — Потім — у Карпати.

— Що я буду мати з горілчаного бізнесу? — запитав жорстко.

— Своє отримаєш, — пообіцяв Князь.

— У Москві я капітально потратився, — сказав Кіря, — мені треба бабки на стеження і дві машини на зміну.

— Це не проблема, — посміхнувся Карась. — Только не растягивай эту историю больше, чем на месяц.

— Довіртеся мені, — підняв чарку Валентин.

За кілька годин компаньйони, підігріті спиртним, дзенькнули Ірині і запросили її з подругами на дискотеку.

У клубі Князь з Шариком і Гаркавим більше говорили про справи та пили коньяк. Компанія розбилася на постійні пари. Інна знайшла бізнесовий інтерес з Карасем і танцювала лише з ним. Ангел розповідав Ользі про свою сім'ю, вона зацікавлено слухала; Ірині залишився Валентин, що захоплено розповідав про Москву.

Знайти роботу в Києві, коли не маєш освіти, зв'язків ще й прописки, складно. Гроші, які заробила в Османа, до останнього цента віддала Роману на розбудову офісу, майже тисячу доларів прогуляли. З останньої зарплати та розрахункових заплатила за квартиру за три місяці наперед. Перед Новим роком гаманець схуд, а ще мала їхати до Чорнополя, робити рідним та Роману подарунки. Здуріти можна. Була впевнена, що цим звільненням завдячує Ірині. Допнешся до їхнього рівня — намагаються заштовхати назад!