Олексій Кононенко - Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні

– Пий!

– Так вона ж порожня!

– З повної і дурень вип’є, ти випий з порожньої.

Поїхав Петро на базар поросят купувати. Випив добре, гроші у нього й поцупили. Приплентався додому. Жінка питає:

– Чому поросят не купив?

– Та я гроші позичив товаришеві.

– То піди забери!

– Якби ж то я знав, кому позичив…

Їдуть Василь з Петром. Петро за кермом. Зупинились, взяли пасажира. Помчали далі, швидкість неймовірна. Пасажир просить Василя:

– Скажіть, щоб їхав тихіше!

– Е-е, якщо кума розбудити, він ще швидше поїде.

– Куме, про що задумались?

– Та от проблема: вечеряти пізно, снідати рано…

Їдуть куми у потязі до Львова. Звісив кум Іван ноги з верхньої полиці прямо перед носом у кума Миколи. Той питає:

– Куме, ви шкарпетки міняєте?

– Виключно на горілку!

Доїхали куми у потязі до Чопа. Заходить митник.

– Горілка? Тютюн? Наркотики?

– Нам би, пане, дві кави…

– Оце, куме, їхав учора в електричці. Заходить контролер і дивиться на мене так, ніби я без квитка.

– А ви, куме?

– А я подивився на нього так, ніби у мене квиток є!

Пливуть куми на пароплаві. Милуються красою.

– Куме, гарно!.. А як, не дай Боже, почне тонути цей пароплав, ви плавати вмієте?

– Не вмію, куме, але вмію голосно кликати на допомогу на шести мовах.

– Куме Іване, у тебе сарай горить! – кричить кум Петро.

– Галю! Давай вечерю, бо треба швидше йти гасити! – волає Іван.

– Кумо, ви не боялися летіти літаком?

– Перший раз, кумо, боялася.

– А потім звикла?

– Ні, потім вже не літала.

– Мені, куме, сьогодні приснилося, що я кінь і з’їв цілий віз трави!

– Заспокойтеся куме, то ж був сон.

– А де ж подівся мій солом’яний матрац?

– Кумо, ви сьогодні у район їздили?

– Ага. До окуліста.

– І що?

– Він мені букви показував. Дивилася і не вгадала жодної.

– Куме, як по-вашому, що таке здоров’я?

– Це, куме, коли кожного дня болить в іншому місці.

– Куме, у мене сьогодні голова крутиться!

– Бачу, куме, бачу.

– Куме, скільки цигарок ви викурюєте за день?

– Як коли, куме. Це залежить від того, скількох знайомих за день я зустріну.

– Куме, як вам новий слуховий апарат?

– Та, куме, я вже тричі заповіт змінював!

Кум Іван зустрічає кума Петра, у того рука в гіпсі.

– Що сталося?

– Врізався в гараж.

– Машину розбив сильно?

– Та я пішки йшов…

– Кумо, дієта не допомагає, не худну.

– Більше рухайтесь.

– Я ж і так на роботу пішки ходжу.

– А ви не пробували на маршрутці їздити?

– Куме, що треба робити, щоб шлунок не болів?

– Я, куме, читав у газеті, що треба кожного ранку випивати склянку окропу.

– Куме, вже двадцять років я п’ю те, що ви кажете, правда, жінка називає це чаєм.

– Куме, завтра 1 квітня – день дурня! Давай наших жінок якось обдуримо.

Кума, яка несподівано підійшла ззаду:

– День дурня, телепні, а не дурепи!

– Кумо, чому такі засмучені?

– Погано сплю.

– Пийте снодійне.

– Вип’ю. Посплю 8-10 годин. А потім все-таки погано сплю.

У магазині:

– Кумо, пробачте, але ви мені не дали здачу…

– Пробачаю.

– Знаєте, куме, підкосило мене життя. Вже п’ять років не курю, не п’ю, не їм смаженого, гострого…

– Погані ваші справи!

– А ви, куме, як?

– У мене набагато краще. Те, що у вас п’ять років, у мене тільки два.

– Куди, кумо, путівку купуєте?

– До моря, в санаторій!

– А чим хворієте?

– Морська хвороба у мене. Тільки літо – мене до моря тягне.

Заходить кума до куми в гості, а та – пригорщу таблеток до рота і водою запиває.

– Від чого таблетки, кумо?

– Від печінки.

– Що, так болить?

– Ні, термін у них закінчується.

– Куме, у мене народився внук. Дуже хочу дізнатися на кого він схожий, а нездужаю. Сходи, подивися.

Кум приходить і радісно сповіщає:

– На вас, куме!

– Оце добре! Розкажи детальніше.

– Ну, такий же лисий, череватий, нічого не петрає і увесь час репетує.

– Читав, куме, що алкоголь розбиває сімейне життя…

– А там не написано, скільки для цього треба випити?

– Куме, кидайте курити, бо осліпнете!

– Пропали мої очі…

– Іване, а хто вам порадив приймати касторку від кашлю?

– Кум Степан. Він сказав, щоб я пив уранці по дві ложки касторки, тоді я забуду, що таке кашель.

– Куме, а чому це ти у всіх питаєш, що вони їдять, які цигарки курять?

– Прицінююсь, у кого можу сотню-дві позичити.