Еврипид - Трагедії (збірка)

Твою бездітність вилікую, так вчиню,

Щоб мав дітей ти, знаю цьому ліки я.

ЕГЕЙ

Готовий, жінко, я допомогти тобі

720] Насамперед заради небожителів [85]

І для дітей, по-друге, що віщуєш ти,

А їх придбати прагну цілим серцем я.

Так-от що: з усією я гостинністю

Прийму тебе, як в наш ти край дістанешся,

725] Але тебе я хочу попередити:

З собою відціля я не візьму тебе,

А як сама до дому прийдеш нашого,

Безпечна будь - нікому вас не видам я.

Але ж із цього краю ти сама підеш,

730] Бо й у чужих не хочу бути винним я.

МЕДЕЯ

Гаразд. Якби ще й запоруку дав мені,

То цим мене ти зовсім заспокоїв би.

ЕГЕЙ

То ти не віриш? Ти ще невдоволена?

МЕДЕЯ

Тобі я вірю. Та родина Пелія

735] Й Креонт - мої це вороги. Ти ж, клятвою

Себе зв'язавши, скривдить не даси мене.

Словами ж лиш, без клятви обіцяючи,

їм можеш другом стати і вимоги їх

Задовольнити згодом. Квола жінка я.

740] у них же й право, й сила дому владного.

ЕГЕЙ

Обачності багато виявляєш ти,

Й коли так волиш - я не заперечую.

Адже й для мене краще, коли матиму

Я й ворогам твоїм на що послатися,

745] Й для тебе теж. То ким же із богів клястись?

МЕДЕЯ

Землі клянися лоном, світлим Гелієм,

Отцем мойого батька, сонмом всіх богів.

ЕГЕЙ

А що ж робить чи не робить чого - скажи.

МЕДЕЯ

Клянись, що з свого краю сам не виженеш.

750] А хтів би хтось із ворогів зайнять мене,

Поки живий, ти волею не видаси.

ЕГЕЙ

Землі клянуся лоном, світлом Гелія,

Всіма богами - здатен все я виконать. [86]

МЕДЕЯ

Гаразд. А якщо клятви не дотримаєш?

ЕГЕЙ

755] Що всім безбожним, те й мені хай станеться.

МЕДЕЯ

Ну то іди вже! І нехай щастить тобі.

А я прибуду незабаром в город твій,

Як задум сповню й досягну бажань своїх.

Егей відходить.

КОРИФЕЙ ХОРУ

(До Есея)

Хай додому син Маї тебе відведе -

760] Подорожніх супутник, здійсняться нехай

Сподівання твої, бо упевнились ми,

Що ти насправді

Благородна, Егею, людина.

МЕДЕЯ

О Зевсе, й Правдо Зевса, й світлий Гелію!

765] Тепер щасливо я здолаю, подруги,

Всіх ворогів - на шлях належний вийшла я.

Тепер я певна - жде достойна кара їх.

З'явився-бо в хвилину слушну муж оцей -

Жадана пристань для мойого задуму.

770] Свої до нього прив'яжу причали я,

Коли приїдем в місто ми Палладине.

Тепер свої вам розкажу я задуми,

І в цій розмові, знайте, не жартую я.

Одну з служниць я до Ясона виряджу

775] 3 проханням, щоб до мене він навідався.

Як прийде, то скажу йому я лагідно -

З усім я згодна, так повинно й бути все.

(А щодо зради й шлюбу з владарівною,

То добре учинив він і продумано),

780] Лиш попрошу, щоб діти зосталися тут.

Та не для того в краї цім лишаю їх,

Щоб вороги над дітьми поглумилися,

А щоб владарську доньку з світу геть зігнать.

Пошлю дітей до неї з подарунками

785] (Мовляв, щоб з цього краю їх не вигнала).

Дам убрання розкішне й золотий вінок.

А тільки ці оздоби надягне вона -

Сама загине й кожен, хто торкнеться їх, -

Такою напою їх я отрутою.

790] Але про це вже досить. Серце боляче

Стискається на думку, що я маю ще [87]

Вчинить - звести зі світу діточок своїх, -

І вже ніхто не зможе врятувати їх.

Лиш дім Ясонів із корінням знищивши,

795] Покину край цей, найстрашнішим злочином -

Убивством любих діточок зневажений.

Не стерплю глуму ворогів я, подруги!

Дарма! Навіщо ж жити? Ні вітчизни вже,

Ні дому, де від лиха мала захист я.

800] Як тяжко помиляюсь я, покинувши

Дім батьків і намові того елліна

Піддавшись! Дасть бог, він за те заплатить ще!

Дітей мойого лона вже не бачити

Йому живими, і від новошлюбної

805] Дружини їх не ждати - від отруйних трав

Вона, погана, й смертю вмре поганою.

За боязку й покірливу ніхто мене

Вже не вважатиме, я вдачі іншої!

До ворогів -жорстока, з другом - лагідна.

810] Лише такими люди нас хвалитимуть.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Якщо свій задум ти мені довірила,

То задля тебе ж і, людські шануючи

Закони, я пораджу - не роби цього.

МЕДЕЯ

Не можу я інакше, та й тобі мене,

815] Свого не знавши горя, не збагнуть ніяк.

ХОР

Своїх дітей ти, жінко, вбити зважишся?

МЕДЕЯ

Бо мужа тим у саме серце вражу я.

ХОР

І між жінок ти будеш найнещасніша.

МЕДЕЯ

Нехай і так! Даремно й говорить про це.

(До однієї з служниць).

820] Йди швидше та мерщій Ясона клич сюди.

Була у всім мені ти досі вірною.

Отож мовчи про задум мій, як жінка ж бо