Unknown - Именитые самоубийцы

Нормальний перебіг навчального життя Новоросійського університету не раз порушувався. У

1897-1899 рр. широкого розмаху набрали студентські страйки. Ці виступи, викликані

загальнополітичними подіями в Росії, були гнівним протестом проти дій університетської

інспекції, заохочуваної адміністрацією. Проти учасників заворушень не раз кидали поліцію, спеціальні козачі частини. Студентів заарештовували, віддавали в солдати.

М. Д. Пильчиков, стаючи на захист студентів, виступав проти каральних дій властей, часто

надавав своїм вихованцям матеріальну допомогу.

Унаслідок загострення стосунків з університетським начальством Микола Дмитрович того ж таки

1902 року перейшов в Харківський технологічний інститут, де очолив кафедру фізики та фізичну

лабораторію.

…Наприкінці 1903 р. новий директор дав вказівку розпустити навіть гуртки студентської

художньої самодіяльності, раду бібліотеки. За студентами і викладачами почали стежити, про їх

розмови доносили начальству.

Почались утиски і переслідування опозиційно налаштованих викладачів. У відповідь на це 18

професорів покинули інститут. Звільнення найкращих спеціалістів призвело до ослаблення

наукових сил і було, поряд 13 загальнополітичними подіями, основною причиною занепаду всього

навчального життя інституту упродовж низки наступних років.

…Після повернення… М. Д. Пильчикову категорично заборонили користуватись на інститутській

території власним автомобілем, в якому була змонтована частина установки для дослідження

перешкод радіозв'язку, а також займатися іншими дослідами в галузі радіозв'язку.

Подальше перебування Миколи Дмитровича в інституті ставало для нього нестерпним.

Неможливість займатись улюбленою науковою роботою, моральна пригніченість призвели до

погіршення стану здоров'я.

Відставка реакційного керівництва та повернення в інститут колег-однодумців окрилили вченого.

Він вважав, що в цьому є частка і його участі в розв'язанні деяких питань. Він знову приступив до

наукових занять, читав лекції, редагував «Вісті», добивався організації при Харківському

технологічному інституті агрономічного відділення. Як член навчального комітету прагнув

піднести престиж цього колегіального органу, завоювати повагу і довіру до нього студентів, організувати роботу на основі гласності та співробітництва з усім педагогічним персоналом. Але

всі ці його намагання були марними. Реакційні сили в інституті знов активізувались.

Новий директор проводив так само угодну начальству політику, як і його попередник. Крах

ідеалів, відсутність дружньої підтримки в тяжкі хвилини спонукали М. Д. Пильчикова до

фатального рішення.

САМОГУБСТВО, СХОЖЕ НА ВБИВСТВО,з книги О. Іволгіна «Доля професора Пильчикова»

В 7 годин ранку 6 травня 1908 р. в окремій палаті однієї з харківських лікарень пролунав

револьверний постріл. Коли стривожені лікарі та санітари виламали двері й проникли в палату, вони побачили людину, яка лежала на ліжку. Якби не кривава пляма на сорочці, можна було б

подумати, що хворий просто спить…

Воронований револьвер «Бульдог» акуратно лежав на столику поруч зі склянкою недопитого чаю.

Судово-медичні експерти констатували смерть: куля пройшла крізь серце. Проте як же у такому

випадку хворий акуратно поклав зброю на стіл? І чому його руки за християнським звичаєм були

складені на грудях? Може, це було не самогубство, а вбивство?!

Людина, яку знайшли мертвою в палаті, був професор Микола Дмитрович Пильчиков.

В наші дні це ім‘я відоме небагатьом, хоча серед вчених-фізиків воно займає далеко не останнє

місце. Незвичайна доля цієї людини і дивна – його чудових винаходів, незрозуміла смерть і на

сьогодні залишаються таємницею.

…Саме Пильчиков 100 років тому взявся за вирішення технічного завдання, яке в наші дні

блискуче вирішене на штучних супутниках Землі, автоматичних міжпланетних станціях і

космічних кораблях.

…Чому нічого не відомо про подальшу розробку Пильчиковим цих систем? …Відомо лише, що на

початку вересня 1904 р. командуючий Тихоокеанським флотом виніс професору Пильчикову

подяку. Не має ані найменших сумнівів, що в розпал війни з Японією привід для цього мав бути

надзвичайно вагомим.

…На початку травня 1908 р. Пильчиков зателефонував до лікарні і попрохав його госпіталізувати.

Стан його здоров‘я не говорив про будь-яке тяжке захворювання. Лікарям здалося, що професору