Readln(X2,Y2);
Sl:=sqrt(sqr(Xl)+sqr(Yl)) ;
S2:=sqrt(sqr(X2)+sqr(Y2));
If SKS2
Then Writeln(‘Друга точка далі від початку координат’)
Else Writeln(‘Перша точка далі від початку координат’);
Readkey;
End.
Домашнє завдання:
• Прочитати сторінки 59—65 запропонованого підручника;
• Задачі № 96 (2), 97 (3), 99, 100 (4), 101 (5), 102 (1), 104, 105.
УРОК 15. Використання вказівки розгалуження
Мета уроку: навчити створювати математичні моделі задач, складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.
На початку уроку повторити поняття умови, умови прості та складені, поняття команди розгалуження, її форми, запис мовою програмування та мовою блок-схем. На цьому уроці пропонується розглянути задачі з використанням команди розгалуження. Звернітьувагу на те, що перед розв ‘язанням цих задач необхідно з учнями розібрати математичну модель задачі, довівши математичні співвідношення, що приведуть до отримання бажаного результату.
ЗАДАЧА № 86
Умова задачі: Чебурашка вирішив купити килими, щоб застелити кімнату, в якій він мешкав разом з Геною. їхня прямокутна кімната виявилася розмірами а х b , де а та b —цілі числа. Коли Чебурашка запитав у магазині, які килими є у продажу, то продавець повідомив, що є квадратні килими зі стороною с, де с — ціле число. Яку кількість килимів необхідно придбати Чебурашці, щоб накрити максимальну площу кімнати? Килими не можна накладати та підгинати. Визначити, яка площа кімнати буде не накритою килимами. Передбачити ситуацію, коли розміри килиму перевищують розміри кімнати.
Очевидно, що якщо довжина сторони килиму більша за будь-яку зі сторін кімнати, то застелити її цими килимами неможливо. Крім того, для знаходження кількості килимів, що вміщуються по одній зі сторін кімнати без їх підгинання, необхідно поділити націло довжину кімнати на довжину килиму. Загальна кількість килимів знаходиться за формулою:
К = K1 * К2,
де K 1 та К 2 — кількості килимів, що вміщуються вздовж двох суміжних сторін кімнати.
Площа, що не закрита килимами, визначається як різниця між площею кімнати та площею всіх куплених килимів.
Використані змінні: a, b - розміри кімнати; с - розмір килиму; К1, К2 - кількість килимів вздовж однієї та другої стінки відповідно; К — загальна кількість килимів; S - площа кімнати, що не накрита килимами.
Програма, що реалізує алгоритм розв’язку даної задачі, має вигляд:
Program Example_86;
Uses crt;
Var a,b,c,S:word;
K,K1,K2 : word;
Begin
Clrscr; {Очищення екрану}
Write(‘Введіть розміри кімнати: ‘);
Readln(a,b);
Write(‘Введіть розміри килима: ‘);
Readln(c);
If (с > a) or (с > b)
Then writeln (‘Кімнату неможливо накрити такими килимами’)
Else
Begin
Kl:=а div с; К2:=b div с;
К := К1*К2; S := а*b - К*с*с;
Writeln(‘Кількість куплених килимів ‘, К);
Writeln(‘Площа кімнати, що не накрита килимами ‘, S);
End;
Readkey;
End.
ЗАДАЧА № 89
Умова задачі: Від річкового вокзалу відійшли одночасно у протилежних напрямках теплохід та турист. Теплохід рухався зі швидкістю V 1 км/ год, а турист по стежці вздовж річки зі швидкістю V 2 км/год. Якщо через N годин турист передумає і вирішить попливти річкою назад за теплоходом зі швидкістю V 3 км/год, то чи встигне він підсісти на теплохід, який має за графіком зупинку через Y годин після початку руху і стоїть на цій зупинці Z годин? Вважати на те, що всі події відбувалися протягом однієї доби.
Якщо турист на протязі N годин рухався в протилежному напрямку від теплоходу, то відстань між ними в той момент, коли турист вирішив наздогнати теплохід, була наступна:
S =( V 1 + V 2 )* N
де V 1 та V 2 — швидкості теплоходу та туриста відповідно.
Швидкість, з якою турист почне наздоганяти теплохід, — ( V 3 - V 1 ) km за годину, де V 3 —швидкість, з якою турист попливе навздогін теплохода. Час, який буде у туриста для наздоганяння, ( Y - N + Z ) годин, тому що зупинка в теплохода буде за розкладом через Угодин після початку руху, але N годин він уже плив, а Z годин теплохід буде стояти на цій зупинці. Тоді за цей час турист пройде відстань:
Читать дальше