Олександр Фельштинський: ФСБ підриває Росію

На чеченській війні спецслужби розправлялися з ворогами без огляду на закон. Дивна історія з викраденням у Чечні 9 січня 2001 року в районі селища Старі Атаги представника американської благодійної медичної організації Кеннета Глака занадто багатьох навела на думку про те, що Глака викрали російські спецслужби. 18 квітня 2001 року на прес-конференції в Санкт-Петербурзі в присутності Патрушева Зданович дав зрозуміти, що ФСБ у роботі Глака в Чечні зацікавлена не була: «У ФСБ, м’яко кажучи, виникли великі сумніви й у тому, що Кеннет Глак був насправді представником гуманітарної організації». Після цього Зданович розповів, що на ЦРУ в Чечні працює відомий польовий командир і торговець людьми Резван Читигов.

Стало ясно, що ФСБ вважає Глака співробітником ЦРУ, що займається шпигунством на користь США. Очевидно, саме з цієї причини ФСБ вирішила усунути Глака з території Чеченської республіки. Спочатку Глака викрали; потім, 4 лютого, було інсценовано його звільнення: «без будь-яких умов і викупу в результаті спецоперації, проведеної співробітниками ФСБ».

Абсолютно усім стало зрозумілим, що спецоперація по звільненню Глака не проводилася, що його просто відпустили викрадачі, які вирішили його не вбивати. Після випадку з Бабицьким ФСБ перестала конспіруватися, тому що увірувала в абсолютну безкарність. Випадок із Глаком був настільки ж очевидним. Весь світ зрозумів, що Глака викрала ФСБ. «Тому і вся історія з захопленням і звільненням Глака така дивна», — заявив Зданович на одній із прес-конференцій. З ним важко не погодитися. Коли та сама структура краде і звільняє, це дійсно виглядає дивно.

На цьому тлі майже природною й законною виглядає історія про викрадення співробітниками ГРУ колишнього голови парламенту Чечні Руслана Аліхаджиєва. Будучи відомим польовим командиром у першу чеченську війну, він не брав участь у бойових діях 1999—2000 років. У середині травня 2000 року Аліхаджиєва затримали у власному будинку в Шалі. За словами місцевих жителів, затримання здійснили співробітники ГРУ генштабу, які доставили колишнього спікера в Аргун, де його сліди обриваються.

Після 15 травня Аліхаджиєва не бачив навіть його адвокат Абдулла Хамзаєв. Він розповідав, що неодноразово звертався в різні інстанції з метою з’ясувати долю свого підзахисного, але зустрітися з ним так і не вдалося. З прокуратури Чеченської республіки прийшла інформація, що за фактом зникнення Аліхаджиєва порушена кримінальна справа за ст. 126 КК РФ (викрадення людини). Але кримінальної справи щодо Аліхаджиєва прокуратура не збуджувала і, отже, не санкціонувала його затримання. У МВС про долю Аліхаджиєва нічого не знали. 8 червня 2000 року Хамзаєв одержав довідку з ФСБ про те, що Аліхаджиєв у СИЗО ФСБ Лефортово не утримується. З генпрокуратури Хамзаєв відповіді на свій запит не отримав. Нарешті, 3 вересня 2000 року радіостанція «Ехо Москви» повідомила, що Аліхаджаєв помер від інфаркту в Лефортово і що родина Аліхаджиєва вже отримала офіційне повідомлення про його смерть.

Викрадення чеченців у Чечні федеральними силовими відомствами задля покарання, викупу чи вбивства — майже службовий обов’язок. Міліція Жовтневого тимчасового відділу внутрішніх справ Грозного на чолі з полковником Суховим і майором В. В. Івановським підозрювалася журналістами і громадськими діячами у викраденні й вбивстві приблизно 120 жителів Грозного й інших районів Чечні. Припускали, що трупи скидалися в підвал будинку, який знаходився на территорії Жовтневого тимчасового відділу внутрішніх справ (ВОВД), а ця територія охоронялася. Пізніше міліціонери будинок підірвали, щоб приховати сліди злочинів.

Організація «зачищень» задля викрадення чеченців і одержання викупу за звільнення затриманих стали повсякденним явищем, буднями війни війни. Відомі випадки продажу російськими офіцерами в рабство чеченським бандитам російських солдатів (повідомляють дезертири).

Війна в Чечні знецінила людське життя. Звірячі вбивства і торгівля рабами-заручниками стали нормою. Через війну проходять десятки тисяч молодих людей. Вони не зможуть повернутися в цивільне життя.

Чечня — це кузня ФСБ. У ній виховуються майбутні кадри російських спецслужб і позаштатних бригад найманих убивць. Чим довше йтиме ця війна, тим незворотнішими будуть її наслідки. Найстрашніший з них — ненависть: чеченців — до росіян, росіян — до чеченців. Цей конфлікт штучно створений російськими силовими відомствами, головним чином — Федеральною службою безпеки Росії.