Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Справлення тиску на слідство і засекречування кримінальної справи були незаконними діяннями. Відповідно до статті 7-й закону РФ «Про державну таємницю», прийнятого 21 липня 1993 року, «не підлягає віднесенню до державної таємниці і засекречування інформація […] про надзвичайні події і катастрофи, що загрожують безпеці і здоров’ю громадян, і їхні наслідки; […] про факти порушення прав і свобод людини і громадянина; […] про факти порушення законності органами державної влади і їх посадовими особами».

Більш того, як написано в тім же законі: «Посадові особи, що прийняли рішення про засекречування перерахованих зведень або про включення їх з цією метою у носії зведень, що складають державну таємницю, несуть карну, адміністративну чи дисциплінарну відповідальність в залежності від заподіяного суспільству, державі і громадянам матеріального і морального збитку. Громадяни вправі оскаржити такі рішення в суді».

На жаль, схоже, що особи, що засекретили кримінальну справу, не понесуть відповідальності відповідно до закону 1993 року.

В березні 2000 року (перед самими виборами) виборцям продемонстрували одного з трьох терористів — «співробітника спеццентра ФСБ», що розповів, що всі троє терористів виїхали з Москви в Рязань ввечері 22 вересня, що вони знайшли випадково незамкнений підвал; на ринку купили мішки з цукровим піском, а в рязанському збройовому магазині «Кольчуга» — патрон, з якого відразу зробили «муляжі вибухового пристрою. Всі ці речі були сконцентровані разом для проведення даного заходу… Це не диверсія, а навчання. Ми особливо і не ховалися».

22 березня (до виборів чотири дні) на захист рязанських навчань ФСБ виступила Асоціація ветеранів групи «Альфа» в особі колишнього командира підрозділу «Вимпел» ФСБ Росії генерал-лейтенанта запасу Дмитра Герасимова і колишнього командира групи «Альфа» героя Радянського Союзу генерал-майора у відставці Геннадія Зайцева. Герасимов заявив, що бойові детонатори на навчаннях в Рязані не застосовувалися, а замість них використовувався «патрон з кульковим наповнювачем», що мав справити «шокуючу дію». Шокуючу дію детонатор дійсно справив, так що з цього погляду «навчання» пройшли успішно.

Версія про наявність бойових детонаторів під час навчань виникла, на думку Зайцева, через несправність вимірювальних приладів, що застосовувалися співробітниками УФСБ по Рязанській області. Зайцев повідомив, що навчання в Рязані проводилися в тому числі і службовцями «Вимпела», для чого в Рязань напередодні зазначених подій ввечері того ж дня на приватній машині виїхала спеціальна група. При цьому до групи навмисно намагалися привернути увагу. В магазині «Кольчуга» був куплений патрон з кульковим наповнювачем; «нещасливий цукровий пісок, згодом названий деякими ЗМІ гексогеном, був куплений спецгрупою на місцевому базарі. І тому ніяк не міг бути вибухівкою. Просто експерти порушили елементарні правила і скористалися брудними приладами, на яких були залишки вибухових речовин від попередньої експертизи. За подібну недбалість експерти вже одержали по заслугах. За даним фактом порушена кримінальна справа».

Наївність інтерв’ю «співробітника спеццентра» і простота заяв Герасимова і Зайцева воістину захоплюють. Насамперед, цілком може бути, що троє офіцерів «Вимпела» дійсно виїхали на приватній машині в Рязань ввечері 22 вересня і що ними були закуплені три мішки з цукровим піском і патрон в магазині «Кольчуга». Вони намагалися привернути увагу? Цікаво, чим саме, якщо вони купували цукор? Адже на ринку їм продали цукор, а не гексоген! Чим же тут можна привернути увагу? Одним купленим в магазині патроном для мисливської рушниці?

Патрушев, видимо, теж вважав, що в країні, де щодня відбуваються голосні вбивства і вибухають будинки із сотнями жителів, підозру повинні викликати люди, що купують цукор на ринку і мисливський патрон у крамниці: «Усе, що заклали умовні терористи, вони придбали саме в Рязані — це і мішки з цукром, і патрони, при покупці яких в них ніхто не запитав, чи є право на їхнє придбання». Дріб’язок, звичайно, але от загадка: скільки патронів купили співробітники ФСБ, один чи трохи? (Закупівлі могли бути операцією прикриття дійсних терористів, що закладали в підвал рязанського будинку зовсім інші мішки — з вибухівкою і до «Вимпела» ніякого відношення не мали. Самі «вимпелівці» в цьому випадку могли не знати, у чому саме зміст даного їм завдання по закупівлі одного патрона і трьох мішків цукру.)