Юрій Покальчук: Хлопці від Катеринки

Він потрахався і пішов собі геть! А ти — людина!

Катерина брехала Петрові у вічі і знала, що він вірить їй, бо це єдине, що йому залишається, бо так йому легше.

В її словах була половина правди. Вона справді по-своєму ще любила Петра, він був її чоловіком, він був її. Але за кілька днів трахання з Михайликом вона вже шаліла від пристрасті, вона хотіла ще і ще отого малого стрижня, який за розмірами був зовсім вже нічого, просто чоловічий член, але от з Михайлика просто перло стільки почуттів і шалу, що вони давали Катерині несподіваний додатковий кайф, і вона геть шизіла від такого трахання, і хотіла Михайлика ще і ще. Оце якраз те слово — вона його хотіла. В себе, біля себе, при собі. Вона хотіла його ніби всотати у себе, і щоби він сидів десь там, десь у неї, у вульві, і їй увесь час було з ним кайфово.

Трахалася вона тепер з Михайликом щодня, він різко мінявся, на очах старшав, почали з’являтися вусики над губами, в сексі він став впевнений і пошуковий, трахав Катерину тепер у всіх позах і варіантах, які тільки міг вигадати і коли і де тільки міг. I вона ні в чому йому не відмовляла, а навпаки радісно піддавалась усім його теперішнім забаганкам.

3 Петром вони подружились, часом бухали разом, ходили разом на базар, інколи їздили всі утрьох на село, до Катерининих батьків або до Михайликової мами. Одне слово, виглядало усе це як справжня родина. От тільки синок був трішки завеликий для таких батьків, а так все було добре.

Настала зима, з опаленням було неважно, в хаті бувало не раз доволі зимно, і одного разу Катерина запропонувала Петрові, щоб Михайлик спав з ними. Оскільки їхнє подружнє ліжко було старосвітське і дуже широке, то там легко можна було б поміститись утрьох, і так тепліше. Бо в кімнаті, де спав Михайлик, було поночі справді холодно.

Петро знизав плечима. Але що робити, все одно тут вже все було очевидно, і Михайлик ліг з ними, а Катерина посередині.

Виглядало це на перший погляд по-дурному. Але потім все виявилось не так і зле.

В Катерині таки жили чорти, і якийсь із них був дияволом чи демоном трахання, і в голові у нього мав бути тільки чоловічий стрижень, і більше нічого.

Катерина лежала між двома чоловіками, і рука її поповзла несамохіть до одного стрижня, а потім до іншого.

Петро зітхиув, дещо здивований такою її активністю, але Катерина потяглась до нього і лягла на нього своїми теплими грудьми, не випускаючи його орган з рук і масуючи його, прошепотіла Петрові на вухо:

— Може, нехай Михайлик мене ззаду потрахає, і ми будемо всі утрьох ніби трахатись, і тобі може це передасться через мене від нього… Ну, давай, Петрусю!..

Вона вже тримала другою рукою Михайлика за твердий і набряклий від напруження член, і тепер потягла його просто за кінець на себе ззаду, і він став на коліна і застромив їй стрижня у піхву, і почав її трахати, і його яйця торкалися Петрових яєць, бо воналежала на Петрові, піднісши трішки зад вгору, і підмахуючись несамохіть Михайликовим рухам, водночас вона тримала Петрів м’який стрижень в руці і масувала ним собі клітор і торкалася ним Михайликового кінця, який трахав її міцно і вперто, і ось вона застогнала, і застогнав Михайлик, і раптом Петро відчув якийсь давно забутий приплив сексуального відчуття і в своєму кінцеві, якого зараз конвульсивно стискала рука Катерини, мало не впихаючи його туди, де вже пульсував Михайликів стрижень, і Петро смикііувся і теж застогнав у якомусь латентному, але вже відчутно сексуальному задоволенні, хоч його орган так і лишався непорушним, але з голівки його витріснилось трішки якоїсь рідини.

I це було вперше майже за рік його життя з Катериною, і він відчув полегшення і надію, що, може, колись таки воно мине, і вони розчепилися, і Катерина поцілувала його у вуста, і він відповів їй жагучим, як давно не було такого, поцілунком, і тоді вона поцілувала Михайлика, який впився в неї спраглими до любові вустами, і врешті всі почали засинати, і Катерина сказала:

— Це неможливо, як я вас обох люблю! Я зараз справді щаслива! Дай нам Боже усім цього щастя завжди! Ви мої кохані — два, як один.

Вони трахались так тепер регулярно, винаходячи різні пози, але завжди так, щоби Петро був також задіяний в своєму напівпасивному стані, і він потроху теж звик і до Михайликового тіла, і до його сильного стрижня, і до стогонів і криків Катерини і Михайлика, і до своїх далеких, але все ж таки дуже приємних відчуттів, які народжувалися в процесі їхнього дивовижного троєтрахання.