Unknown - Ромео і Джульєтта

да, хоч з обличчя він і кращий за інших чоловіків, а проте ноги

такої, як у нього, ні в кого з чоловіків не знайдеш!.. А щодо руки, ходи і стану, то хоч про них багато й не скажеш, а проте вони

вищі за всякі порівняння. Не скажу, щоб він був цвіт чемності, але ручуся тобі, він лагідний, як ягнятко. Ну, йди ж своїм шля-

хом, дівчатко, та шануй бога! А що, в нас уже пообідали?

Джульєтта Ні, ні! Таж все це знала я й раніш…

А шлюб наш як? Що він сказав про нього?

Мамка Як голова болить! Ой голова!

Тріщить, неначе хоче розламатись,-

На двадцять розривається шматків.

А тут ще й спина… Ох, і бідна спина…

Красненько дякую, ти ж безсердечна,-

Мене загнала трохи не до смерті!

Джульєтта Пробач, однак я щиро вболіваю,

Що ти нездужаєш. Ах, няню люба…

О люба, люба нянечко, скоріше

Скажи ж мені, що передав коханий?

Мамка То слухайте ж: коханий ваш сказав,

Як чесний чоловік, шляхетний, добрий…

Я присягаю вам… Де ваша мати?

Джульєтта Де мама?.. Як то де? Звичайно, вдома;

Де ж бути їй?.. Як дивно ти говориш:

«Сказав він так, як чесний чоловік,-

Де ваша мати?»

Мамка Люба синьйорино!

Іще й кипить! Ну, ну! Оце якраз

Припарка на мої кістки недужі!

Тоді сама влаштовуй власні справи!

Джульєтта Та годі вже! Ну, що ж сказав Ромео?

Мамка Чи відпускають нині вас на сповідь?

Джульєтта О так.

Мамка То до отця Лоренцо йдіть:

Там в келії чекатиме жених,

Щоб нині вже собі за жінку взяти.

Ач, кров одразу збіглась до обличчя.

Пашить, мов жар,- це від моїх нозин!

Ідіть до церкви. В мене інший шлях:

Драбину принесу, щоб міг ваш любий,

Стемніє ледь, до пташечки своєї

Залізти у гніздечко. Вам то радість,

Мені ж- важкий тягар. Та прийде час -

Вночі тягар нав’ючать і на вас!

Я на обід іду. Ви ж поспішайте.

Джульєтта Спішу до щастя! Нянечко, прощайте!

Виходять.

СЦЕНА 5

Келія брата Лоренцо.

Входять брат Лоренцо й Ромео.

Брат Лор. Хай небо шлюб оцей благословить,

Щоб потім нас не покарало горем!

Ромео Амінь, амінь! Нехай приходить горе,-

Не зможе переважити воно

Тієї радості, що за хвилину

Переживу я серцем біля неї.

З’єднай лиш нам святим обрядом руки,

Й хай прийде згубниця кохання - смерть,

Аби я встиг назвать її своєю!

Брат Лор. Бурхливі радощі страшні, мій сину,

Бо часто в них бурхливий і кінець.

їх смерть у торжестві, вони ж бо гинуть,

Як порох і вогонь, у поцілунку.

І найсолодший мед гидким здається,

Бо надто вже солодкий. Він псує

Надмірністю своєю апетит.

Люби, та міру знай, і ти найдовше

Любитимеш. Хто надто поспішає -

Спізняється, як той, що зволікає.

Входить Джульєтта.

Ось і вона! Така легка нога

По плитах цих ще зроду не ступала.

Коханці пройдуться по павутинці,

Яка літає літом у повітрі,

І не впадуть. Так, суєта легка!

Джульєтта Добривечір, духовний отче мій!

Брат Лор. За нас обох подякує Ромео.

Джульєтта Я і його вітаю, бо інакше

Нема за що складать мені подяку.

Ромео Джульєтто люба! Коли в тебе в грудях

Від щастя серце б’ється так, як в мене,

І можеш краще виявити радість,

Знайди слова, яких мені бракує,

І всолоди повітря навкруги

Ласкавим подихом своїм, нехай

Мелодія чудова слів твоїх

Змалює те блаженство чарівне,

Яке ми відчуваєм в цю хвилину.

Джульєтта Любов багата ділом - не словами,-

Й пишається собою без прикрас.

Той, хто свої скарби злічити може,

Той лиш жебрак. Але моя любов

Така велика й так зросла безмежно,

Що я злічить не можу й половини

її скарбів…

Брат Лор. Ходім! Святий обряд

Благословить вас. Я ж бо вас тепер

На самоті нізащо не покину,

Аж доки не зіллю вас в плоть єдину.

Виходять.

ДІЯ ТРЕТЯ

СЦЕНА 1

Верона. Міський майдан.

Входять Меркуціо, Бенволіо, паж та слуги.

Бенволіо Ходім звідсіль, прошу тебе, Меркуцьйо!

День душний, і гуляють Капулетті.

Як стрінемось - без сварки не минеться,

Бо в дні жаркі кипить шалено кров.

Меркуціо Ти мені нагадуєш одного з тих молодців, які,

ввійшовши до таверни, ляскають своєю шпагою па столу й гука-

ють: «Дай боже, щоб ти мені не була потрібна!» - а після другого

келиха штрикають нею в слугу, коли в цьому немає ніякої по-

треби.

Бенволіо Та невже ж я подібний до такого молодця?

Меркуціо Ще б пак! У гніві ти один з найгарячіших зади-

рак в Італії: як зачепиш тебе, ти починаєш лютувати, а як розлю-

туєшся, чіпляєшся до всіх.

Бенволіо А далі що?