Unknown - i c66bbbbf7dda0d4b

з лівого боку від нього, перед роялем, чітко говори-

ші) він відчував терпкий аромат парфумів «Жасмин».

ли йому про те, що це не сон.

10

11

Що віднині він не сам-один, що гра в чотири руки

монно вказував на суцільний безлад, який Муся

не предмет його хворобливої уяви, а дійсність. Варто

полюбляла звечора залишати у своїй кімнаті.

лише озирнутися, щоб груди наповнились гарячим,

Була б матуся живою, певно, не допустила б цього!

нестерпним вогнем у передчутті ночі…

На килимі — капці, панчохи з підв’язками, спідни-

Мріючи про наступні кілька годин, котрі — о див-

ця, трохи далі від неї — нижня, корсаж, сорочка. Ні-

ні колізії долі! — можливо, триватимуть до ранку, би хтось речами прокладав шлях до ліжка.

Віктор не квапився озирнутися. Аби не злякати

Довкола ліжка було не краще: купами і стосами ва-

свого щастя, аби воно не випурхнуло в прочинене

лялися книжки і брошурки з круглими жовтими сліда-

вікно.

ми на сторінках від кухлика з чаєм.

Він чув, як ллється в келихи шампанське, як дзе-

Саме ж ліжко, мов осіннім листям, було притруше-

ленчать бокали і шипить, осідаючи, піна.

но різного штибу газетами і журнальчиками — «Віс-

І — грав, грав…

ник поліції», «Поліцейські відомості», «Відомості с.-пе-

Аж доки відчув легенький, невагомий дотик до

тербургського градоначальства і с.-петербургської

шиї, від якого аж до п’ят пронизало приємне тепло.

міської поліції».

А далі перейшло у палкий жар.

Муся, а точніше Марія Матвіївна Гурчик, донька

Він пробіг пальцями по клавішах і…

обер-поліцмейстера санкт-петербургського розшуко-

…впав на них головою, зробивши останній акорд,

вого департаменту, генерала Матвія Івановича Гур-

не прописаний у пожовклому нотному сувої…

чика, була справжньою книгоманкою.

Проте коло її уподобань торкалося досить дивного

і не властивого панночці такого ніжного віку чтива.

Санкт-Петербург, 13 травня, 1911 рік

«Криміналістична ідентифікація», «Побудова і ана-

…Муся терпіти не могла двох речей: засинати і про-

ліз версій», «Засоби криміналістичної експертизи та

кидатися.

техніка фіксації доказів», «Різновиди ідентифікації

Засинати — бо вважала, що сон марнує час, від-

людини» — ось чим був усіяний перський килим до-

бирає частину життя, а прокидатися — тому що її сни

вкола ліжка.

зазвичай були кольоровими та насичені подіями.

Усі брошури були рясно покреслені олівцем, загну-

У таких протиріччях Мусі завжди було важко знай-

ті сторінки робили їх пухкими, схожими на торт напо-

ти золоту середину.

леон виробництва кондитера Пошибеєва. У центрі

Вона її і не шукала, адже завжди була максима-

цього нічного книжкового натюрморту знаходилася

лісткою.

досить нова брошура понурого сірого кольору, типо-

Щільні оксамитові штори затуляли світло, але блі-

во белетристична, з красномовною назвою «Ескорт

дий промінець все ж таки прокрався до спальні і про-

у смерть» під авторством такого собі «писайла», від-

холодною указкою, мов учителька гімназії, безцере-

рекомендованого на обкладинці як д-р Шерл.

12

13

Сама ж панянка перебувала під жмутками цього

тався у повітрі — мовляв, тихо, я мушу додивитися

листя, мов лисиця в норі.

сон — і рука міцніше притисла до голови пухову ме-

Її голова, за улюбленою звичкою, була накрита по-

реживну подушку.

душкою — зверху виднілася лише рука.

Поглянувши на Аристарха, чи не побачить зайво-

Тому Муся не могла чути, як із вулиці в прочинену

го, генерал потягнув за ковдру, відкриваючи на за-

хвіртку линуть голоси юних газетярів:

гальний огляд ніжне дівоче плече.

— Останні новини! Вранішній випуск! Небезпеч-

З-під подушки визирнуло незадоволене і сонне око

ний злочинець Петро Шнур вирвався на волю!

чистого блакитного кольору.

— Сенсація дня! Поліція спіймала облизня: зло-